fbpx
Життєві історії
Відколи син одружився, я його просто не впізнаю. Невістка відмовилася йти жити до мене, хоча квартира у мене велика, а натомість забрала сина до себе в свою однокімнатну квартиру

Кожна мама хоче для своєї дитини найкраще. У мене є єдиний син Олег, і я теж завжди просила в Бога доброї долі для нього.

Його ровесники вже дітей в школу відправили, а він все ніяк не міг знайти ту єдину, я навіть почала дуже хвилюватися з цього приводу.

Одружився Олег аж у 35 років. Спочатку довго вчився, потім розлучився зі своєю дівчиною, до якої я вже ставилася як до майбутньої невістки, але щось у них не склалося.

Я раділа спочатку, мене тішив той факт, що тепер син не буде самотній. Але до тих пір, поки не дізналася, хто буде моєю невісткою.

Зустрів її Олег на роботі, вона розлучена, є десятирічна дочка. Я не надто була задоволена таким поворотом у його долі, але мовчала, не хотіла втручатися у його життя.

Як би там не було, але невісточку теж прийняла нормально, запропонувала жити разом, бо квартира у нас велика, але вона відмовилася, і син переїхав до неї в однокімнатну квартиру.

Стосунки поступово стали псуватися: невістка була незадоволена тим, що він іноді після роботи заїжджав до мене, і згодом син став рідше мене відвідувати, і навіть дзвонить тепер тільки з роботи, щоб зайвий раз не дратувати дружину.

Невістка зараз дитину чекає і син все робить так, як вона скаже.

Коли я приїжджаю до них, вона навіть не приховує, що не хоче мене бачити, одразу забирає дитину і йде з нею гуляти, ніколи навіть поспілкуватися з онукою не дає.

Чому таке ставлення і чим я так швидко його заслужила, я не розумію. Я ж їй нічого поганого не зробила!

Тільки все більше переконуюсь, що недарма вона розлучилася з першим чоловіком — з таким характером складно вжитися хоч з кимось, хто їй не підкорятиметься.

Схоже, з моїм сином у неї вийшло, він став таким підкаблучником, що навіть не вірити, що колись він був зовсім іншим.

Я вже не на жарт хвилююся, що скоро він зовсім перестане спілкуватися зі мною, якщо дружина заборонить.

Можна було б подумати, що я в усьому винна, але син перестав спілкуватися з усіма своїми друзями.

Навіть найкращий друг, у якого він хрестив доньку, і той до них не їздить у гості, він з ним перестав дружити зовсім.

Не можу зрозуміти, що за людина моя невістка.

Навіщо взагалі таке робити? Вона ж собою відгородила Олега від усього світу!

З її батьками я навіть не знайома, може вона і з ними не спілкується.

Дуже боляче і сумно, що єдиний син так ставиться до мене, адже крім нього в мене нікого немає. Був би живий чоловік, не було б так самотньо.

Просто не знаю, що робити! Добре, що я зараз ще в силі і сама з усім справляюся. А якщо мені потрібна буде допомога, тоді що?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page