В своїх дітей я завжди вкладала і багато любові, і багато турботи, сподівалася, що коли вони виростуть, стануть для мене надійною опорою і підтримкою.
Так і було, поки син не одружився. Тепер я його не впізнаю зовсім, змінився він дуже сильно. Я чула про це багато історій, але не думала, що в нашій сім’ї теж таке станеться.
Ми з чоловіком зараз обоє на пенсії, у нас дорослі донька, син. Дітьми ми дуже пишалися, багато в них вкладали.
Дочка ще в університеті вийшла заміж, народилася онука. Але шлюб довго не протримався, донька розлучилася з чоловіком. Ми дуже цим перейнялися. Внучка школу вже закінчила, а донька заміж так і не вийшла, прожила все життя одна.
Пишу це для того, щоб було зрозуміло, як ми хотіли, щоб у сина все вийшло. У нього теж довгий час особисте життя не складалося зовсім, хоча він був доволі успішним і розумним.
Син виріс, закінчив університет. Має дуже хорошу роботу, часто їздить у відрядження за кордон. Він сам заробив собі на квартиру, на машину, має певні фінансові збереження.
Чи то через постійну зайнятість, чи з яких інших причин, але син ні з ким не зустрічався. Ми хвилювалися, бо хотіли вже внуків. Але одного разу син привів до нас додому дівчину і сказав, що це його наречена.
Дівчина мені не дуже сподобалася, але сину я нічого говорити не стала. Якщо він вибрав саме її, то значить побачив в ній щось особливе.
Ірина оголосила, що чекає дитину. Весілля у них було шикарне, все оплатив мій син. Я зрозуміла, що тепер все зміниться ще на весіллі, коли невістка нам прямо сказала, щоб ми сиділи разом з усіма гостями і ні в що не втручалися, бо це не наше свято.
Дружину син привів в свою квартиру і невістка відразу зачинила перед нами двері. Сказала, щоб ми до них просто так не приходили, а про свої візити попереджали заздалегідь.
Вона постаралася відразу нас відсторонити. Як не дивно, але син на боці дружини, каже, вибачайте, тепер у мене сім’я, і Ірина – моя дружина. З однієї сторони правильно, а з іншої – образливо.
Нашого онука ми з чоловіком бачили за три роки всього кілька разів. А мамі дружини можна все, вона щодня до них приходить.
Це при тому, що ми матеріально не потребуємо, ні копійки у нього не просимо, та він і не пропонує. Це при його величезній зарплаті.
Мені дуже прикро, я не знаю, що робити, син зовсім про нас забув. Не так я уявляла собі свою старість.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
