Як я раділа, коли моя єдина донька Оля вийшла заміж за чи не найбагатшого нареченого з нашого села! Свати мої – дуже поважні і шановані в районі люди.
Ми ж, навпаки, жили дуже тихо і скромно, зате Оля моя виросла справжньою красунею, університет закінчила, на філології вчилася. Повернулася після навчання в село, і влаштувалася в нашу школу вчителькою працювати.
Я про такого багатого зятя і мріяти не могла, але побачив якось Володимир мою доньку, і вирішив, що хоче, щоб вона дружиною йому стала.
Ольга моя не хотіла заміж, не сподобався їй Володимир, але я наполягла, казала доньці, що з таким чоловіком вона буде жити і горя не знати.
Та й майбутній зять ходив до нас щодня, подарунки носив, був люб’язним і уважним, то ж врешті донька здалася і погодилася вийти за нього заміж.
Відгуляли ми весілля на славу, 350 гостей було! Все свати оплатили, бо ж у мене грошей не було.
Я плакала від радості, що моя дитина в таке добро попала.
Та тривала моя ейфорія недовго. Молоді стали жити у сватів у їхніх хоромах. Проте приходити мені до своєї дитини не можна було.
Свати взагалі не хотіли знатися зі мною, бо нерівня я їм була.
Бачила я свою Олю в школі, приходила до неї на роботу на перервах. І помітила, що змарніла моя дитина дуже. І обличчя її щось теж зовсім щастям не світилося.
А потім по селі чутки поповзли, що зять мій зраджує моїй доньці, що бачили його в місті то з одною дівчиною, то з іншою.
– Мамо, я піду від чоловіка, – якось зі сльозами на очах сказала мені донька. – Нема мені з ним щастя, і багатство його не миле зовсім, адже там мого нічого немає, і мені про це нагадують постійно при першій кращій нагоді.
Я вже тоді нічого не казала, бо і так почувалася винною за те, що переконала свою дитину, що без любові можна щасливою стати.
Але і мене можна зрозуміти, я все життя в бідності прожила, копійки рахувала, то ж хотіла, щоб хоч Оля щось краще в житті побачила.
Та видно, не судилося. Оля пішла від Володимира. Свати розпускали недобрі чутки про мою дитину, але ми це пережили.
Оля поїхала в місто, і зробила там непогану кар’єру. А нещодавно, у віці 34 роки, і заміж вийшла.
Наречений її ровесник, вони працюють разом. Я вже і онука навіть скоро буду мати.
Донька щаслива нарешті, і це для мене, як мами, найважливіше.
То ж визнаю, що я зробила помилку, і сама своїй дитині поганою порадою життя зіпсувала. Але добре, що все добре закінчилося.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
