До приходу сватів я готувалася майже тиждень. Я сама родом з села, і хоч ми вже 30 років з чоловіком живемо в місті, я зберегла традицію накривати щедро стіл до приходу гостей. Пам’ятаю, колись, як до нас мали прийти гості, батьки могли навіть порося чи баранчика для цього випадку приготувати, стіл був повний їжі.
І мене мама так навчила, що з останнього, але стіл треба накрити, щоб перед гостями не осоромитися. Я завжди так робила, як чекаю гостей, так готую кілька традиційних страв: м’ясну і овочеву нарізки, оселедець, смажену рибу, два-три види салатів, один з яких обов’язково Олів’є, холодець, голубці, м’ясо кількох видів, і ще якусь коронну страву відповідно до випадку.
Дочка наша вийшла заміж кілька місяців тому. Ми сватів бачили кілька разів, і то на нейтральній території. Ну, думаю, треба ближче познайомитися з новоспеченими родичами. Зателефонувала я свасі наперед, запросила на неділю, вони погодилися. Весь тиждень я бігала, продукти купувала, а потім ще два дні готувала, навіть свій фірмовий торт спекла. Фрукти купила, морозиво, одним словом, підготувалася як годиться.
Свати у нас інтелігенція, працюють обоє в якомусь інституті. Я хвилювалася, що ми не знайдемо спільних тем, але посиділи ми чудово. В основному про майбутнє дітей говорили. А потім і самі діти підійшли, то ми до вечора за столом провели, добре, що у мене страв приготовано було багато.
Мені здалося, що батькам зятя сподобався наш прийом, бо вони запросили нас до себе в гості, на наступну неділю. Ми зраділи, готувалися, я собі навіть нову сукню купила, адже перший раз ідемо в гості. Торт спекла, щоб не з пустими руками. Чоловік хотів вдома пообідати, а я йому не дозволила, кажу, сваха готувалася, чекає нас, а ти прийдеш ситий, не будеш пригощатися, вона ж образиться.
Зайшли ми до свахи в квартиру, у них справді дуже вишуканий інтер’єр, все зроблене зі смаком, мені дуже сподобалося. Перше, що кинулося мені в очі, це пустий стіл. Вони запропонували нам присісти, запитали, що ми будемо – чай чи каву. Сваха так зраділа, що ми з собою тортик принесли, навіть рецепт спитала.
Чай з тортом ми пили десь годинку, а потім я подивилася на свого голодного чоловіка, і сказала, що нам пора. Ми чемно подякували, свати пообіцяли нам, що прийдуть до нас в гості на наступну неділю.
Всю дорогу додому я думала – що це було? А чоловік думав про голубці, які чекали на нього в нашому холодильнику.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
