Вчора мені зателефонували родичі і повідомили, щоб я їх в суботу чекала в гості, шашличків, мовляв, посмажимо. Але знаю я їхні шашлички – знову приїдуть з великими сумками за урожаєм. Минулого року було так само.
Мені 63 роки, я вже кілька років вдова, у мене двоє дітей, але діти дорослі, у них свої сім’ї, тому єдиною моєю віддушиною стала дача. Я вже на пенсії, вирушаю на дачу на початку квітня і сиджу там практично до середини осені, поки не зберу весь урожай.
З квітня по жовтень я проводжу час на своїй дачі, де постійно працюю на городі. У мене є все своє, я вирощую овочі, фрукти, ягоди. Відразу на дачі збираю урожай, роблю закрутки. Якщо треба, то і траву можу біля будинку скосити. Одним словом, без діла ніколи не сиджу, відпочивати ніколи.
Щоліта у мене буває дуже хороший урожай. Більшу частину його я намагаюся віддавати дітям і онукам, але перепадає й іншим родичам, і навіть сусідам. Адже якщо є в надлишку, то чому б не поділитися з добрими людьми. Але деякі родичі відверто користуються моєю добротою.
Минулого літа до мене приїжджала родина моєї зовиці – син, його друга дружина і двоє маленьких дітей. З самою зовицею ми вже кілька років не спілкується після не зовсім приємного випадку з ювілеєм, коли вона на свято покликала всіх, крім мене. Але з племінниками відносини залишилися хороші, та й мій чоловік їх дуже любив.
Отже, приїхали вони навіть без попередження, типу, посидіти на вихідних. Але бачу, вони з мішками завітали. Сказали, що за картоплею, морквою, буряком, помідорами і гарбузом. Я від такої безпосередності навіть трохи розгубилася, я, звичайно, з пустими руками їх від себе б не відправила, дала б по два-три кілограмчика всього. Але повні мішки – це вже занадто.
Однак, цього виявилося замало і вони ще й яблук назбирали, так як у них цього року не вродили, а у мене були. Гаразд би ще запитали, чи є у мене зайві, скільки можна зібрати? Ні, просто пів мішка наповнили і в багажник віднесли. Загалом, сказати, що я була здивована їхньою поведінкою – це нічого не сказати.
Потім пішли чай попили (обіцяних шашликів вони з собою так і не привезли), з’їли все солодке в будинку, поплакалися на важку ситуацію на роботі, і на своїй нещодавно купленій новенькій машині поїхали додому. Ось такі родичі бувають.
Цілий рік від племінника не було жодної звісточки, а тепер він знову хоче до мене в гості на «шашлики» приїхати. Навіть не знаю, як правильно в цій ситуації поступити?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
