fbpx
Життєві історії
Вчора чоловік прийшов і каже, що мама питала, коли ми в село приїдемо, роботи вже багато назбиралося. Коли ми приїжджали до свекрухи, я робила все – і робота в городі, і по дому, і підлоги помити, і посуд. А вона допомагає лише своєму молодшому сину. Як мені хочеться сказати, що я більше не поїду до свекрухи, бо чесне слово, нема за що їй допомагати, нічого доброго для нас вона не зробила

У шлюбі я вже 20 років. З чоловіком стосунки прекрасні, а от з його мамою мені так і не вдалося подружитися. Самі посудіть – як з такою людиною взагалі можна дійти згоди?

Коли ми зустрічалися і надумали одружитися, а нам тоді було по 20 років, вона влаштувала цілий спектакль, що йому ще рано сім’ю заводити. Потім коли він все-таки не передумав, мама чоловіка почала говорити, що нема за що робити весілля. Часи тоді і справді були складні. Мої батьки підключилися, допомогли, зробили гідне весілля. Потім свекруха почала повчати, що нам рано ще дитину, треба для себе пожити.

Я народила першу дитину, донечку. Я тоді ще вчилася. Матеріальні і всі труднощі з дитиною взяли на себе мої батьки. Потім через три роки на світ з’явився син. Вона знову: «Дочка ще мала, навіщо ще дитина».

Приходила до нас свекруха тільки у свята. Приїде в гості і сяде. Ні допомоги, ні з онуками поняньчитися. Далі відносини стали ввічливо-натягнуті.

Потім ми вирішили взяти квартиру в кредит. Свекруха сама жила в будинку за містом, але у неї була двокімнатна квартира, яка дісталася їй у спадок від її тітки. Ми її просили, щоб вона продала цю квартиру і допомогла нам розрахуватися з кредитом.

Свекруха відмовила: «Самі надумали, самі платіть. З онуками відносини награні, вона їх ніколи зайвий раз на руки не взяла, цукерки не купила. І все в такому дусі.

Зате коли ми приїжджали до неї в село, я робила все – і робота в городі, і по дому, і підлоги помити, і посуд. Потім ми чекали третю дочку. Старші вже виросли. Різниця в 16 років. Знову не так. Як це ви зважилися. Навіщо. Ваші ровесники вже онуків доглядають. І зараз відносини холодно натягнуті.

Зате до молодшого сина відношення прямо протилежне. Він привів дівчину з дитиною 6 років. Ось вони зі свекром з нею носяться, а рідні внуки не потрібні. Моєму чоловікові і мені прикро. Ми всього добивалися самі. Платили кредит. А вони живуть на всьому готовому. Свекруха таки продала ту квартиру і віддала гроші молодшому синові. Навіть комуналку за них свекор платить.

А вчора чоловік прийшов і каже, що мама питала, коли ми в село приїдемо, роботи вже багато назбиралося. А скоро і городи почнуться. Як мені все це набридло. Як мені хочеться сказати хоч раз, що я більше не поїду до свекрухи, бо чесне слово, нема за що їй допомагати, нічого доброго для нас вона не зробила.

Фото ілюстративне – desenka.

You cannot copy content of this page