fbpx
Життєві історії
Валерію набридла власна дружина. Кожного дня варе-паре, діти кричать, плaчуть. Інша справа на роботі молоденька 22-річна секретарка. Валерій завів іншу на роботі і тривало б це дуже довго, якби одного дня дружина не побачила їх в кабінеті разом. Дружина пішла. А потім він зустрів її з іншим чоловіком і йому стало важко. А вранці він купив квіти і постукав у її двері

Валерію набридла власна дружина. Кожного дня варе-паре, діти кричать, плaчуть. Інша справа на роботі молоденька 22-річна секретарка. Валерій завів іншу на роботі і тривало б це дуже довго, якби одного дня дружина не побачила їх в кабінеті разом. Дружина пішла. А потім він зустрів її з іншим чоловіком і йому стало важко. А вранці він купив квіти і постукав у її двері

Валерій жив зі своєю Лєрою вже 12 років. Часом здавалося, що разом вони ще з пелюшок. Познайомилися на останньому курсі інституту і незабаром вирішили одружитися. У них було все – любов, повага і турбота. Ще в той час студентами знайшли собі роботу, щоб не бідувати і бути самостійними. І тут вийшло прoбитися. За матеріалами

Валерій ходив на роботу, просувався по кар’єрній драбині, а потім і зовсім відкрив свою контору і став начальником. Лєра ж махнула на свою кар’єру рукою, коли народилися діти. Вона присвятила себе сім’ї і дбала про дім і сім’ю. Вона була мрією кожного чоловіка, але не власного. Ох, як вона йому набридла.

Він приходив додому кожен день після роботи, а дружина все вже приготувала, все випрала і погладила. Діти завжди були одягнені охайно, суп завжди був на плиті в очікуванні вечері. Спочатку Лєра створювала домашній затишок в орендованій квартирі, а потім у власному просторому будинку. Чоловік же не хотів більше повертатися додому. Йому до болю набридла відсутність різноманітності.

Інша справа на роботі молоденькі дівчата. Особливо 22-річна секретарка, яка не хотіла вчитися в університеті і працювати теж особливо не прагнула. Вона не була дурною, але й освіченої теж не була. Їй подобалися багаті «папіки», які могли за допомогою одного кліка пальців виконати всі її капризи. Він був для неї зручним варіантом.

І закрутився у них роман. То баpи, то ресторани, то клуби або знайомства з друзями – життя Валерія загорілася новими фарбами з секретаркою. У будинку теж все було добре. Він був щасливий і думав, що все так і має бути.

Щиро думав, що все це в порядку речей і дружина не має права що-небудь говорити йому. Тому він і мовчав про свої  пригоди з секретаркою.

Але все хороше, як правило, має властивість закінчуватися. Ось і Лєра все дізналася завдяки щасливому випадку. На носі була річниця їхнього весілля, вона хотіла купити путівку для того, щоб її відзначити. Довелося йти за паспортом до чоловіка. Секретарки на місці не виявилося, двері кабінету не замкнені.

Лєра тоді нічого не сказала, але вдома влаштувала скандал. Валерій не розумів, у чому ж причина такого ставлення? Він щиро дивувався – невже чомусь провинився?

Лєра зібрала свої речі і пішла. Діти самі захотіли піти з мамою. Валерій наостанок ще й кричав, що вона і дня не зможе прожити без нього. Лєра подала на розлучення і не стала відповідати на дзвінки чоловіка. Він особливо і не сумував. Коханка дарувала йому сенс життя.

Так «щасливо» прожив він недовго. Все це йому набридло, а якось побачив дружину на вулиці з якимось чоловіком. Ті весело щось обговорювали. Валерію стал боляче. Він став робити кроки: ходив до неї додому з букетами і на колінах просив вибачення, обіцяв, що виправиться і ніяких коханок більше в його житті не буде.

Вона подивилася на нього з таким байдужим поглядом і сказала:

– За останні роки ти поводився зі мною, як з служницею. Тепер моя черга бути вище тебе! Я не повернуся до тебе ніколи!

Фото ілюстративне, з вільних джерел