Юля народила Таню, коли їй було вже 32 роки. Це були перша дитина, i пройшло все важко. Юля ніяк не очікувала, що це такий бiль.

У свої 32 їй вже хотілося спокійного розміреного життя. Втім, і жила то вона завжди одна, з хлопцями майже не зустрічалася. Їй було не цікаво крутити любов. Вона більше була домашньою, любила читати книги, дивитися фільми про чуже кохання. Сама ту саму любов вона не хотіла. За матеріалами

«Щоб потім тривожити собі душу і бігати по форумах в надії на пошук відповіді на свої питання? Нізащо!”

– міркувала Юля.

Доля розпорядилася інакше. В один із днів, коли Юля йшла з бібліотеки, набравши черговий стос книжок, в неї врізався хлопець на скейті.

– Ой, дівчино, вибачте будь ласка.

– Нічого! – нервово відповіла Юля, збираючи казенні книги з землі.

– Давайте я вам допоможу.

– Уже допомогли – як і раніше намагалася грубити Юля. Книги були зібрані за дві секунди.

– Чи можу я запросити настільки симпатичну дівчину в кафе, щоб загладити свою провину.

Юля розгубилася, вона не знала, як себе вести, але швидко згадала, що героїні її романів в цьому випадку починали кокетувати.

– Спробуйте … – посміхнулася Юля.

– Домовилися. Пройдемо, пані.

Ігор ніби знав, що вона читає любовні романи – пані. Хоча, чому дивуватися, він же їх тільки що зібрав з землі. Так зав’язався їхній роман. Перша зустріч у них трапилася тільки через півроку. Ігор і не наполягав, йому дуже сподобалася Юля і він вже через 3 місяці зробив їй пропозицію.

– Я чекаю дитину! – витріщилася на майбутнього батька Юля.

– Клас! – закрутив Юлю її хлопець.

– Ти не розумієш … мені не можна народжувати.

– Чому? – мовив Ігор

– У мене в роду всі жінки мають проблеми під час народження дітей.

– Це збіг, не думай про погане, Юль. Ми виберемо найкращу клініку.

Народження дитини пройшло благополучно. А перед випискою Юлі стало погано, пішли ускладнення. Її хвилювання виявилися пророчими

– У них всі по жіночій лінії йшли навіки. – нарікала сусідка, допомагаючи Ігорю по дому.

– Вона ж мене попереджала. –  мовив Ігор.

– Не муч себе, хлопче. Ніхто не винен. У тебе тепер є дочка. Тобі її потрібно ростити. Дочку Ігор обожнював. Так і пролетіли 3 роки. Юля пішла в сад.

– За тобою приходить тільки тато, а мама де? – любопитно запитували діти.

– Моя мама ангел. – говорила гордо Юля. – вона людям допомагає.

Ігор відразу навчив Юлю правильно сприймати ситуацію, і розповів, що ангелом дозволяють бути тільки самим добрим людям на світі. Ось так то! Навіть в таких ситуаціях часом так важлива мудрість батьків з тим, щоб діти росли з почуттям захищеності.

Всім батьківської мудрості.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел