fbpx
Життєві історії
Вадим любив лише дорогу ковбасу і дорогий сир, тому значна частина зарплати Ольги йшла на продукти. Тепер вона вже не могла відкладати гроші на квартиру, як колись, а Вадим чомусь не поспішав робити їй пропозицію

Якось за кавою Ольга нам зізналася, що у неї з Вадимом все не так просто, як здається на перший погляд. З Ольгою ми знаємся ще з дитинства, вона хороша дівчина, інколи аж занадто.

– Мені здається, що Вадим зі мною лише тому, що я годую. Але сам Вадим досі стверджує – це у нас відносини.

Ми знали, що Вадим протягом декількох років був найбільшою любов’ю Ольги. Правда, ніхто з нас не розумів, чому саме він, але то їхня справа – ми не втручалися.

Хоча всі ми чесно вважали, що Вадим добре влаштувався. Офіційно жив один, в квартирі, яка дісталася йому від бабусі, тобто ніяких зобов’язання перед Ольгою на себе не брав. Іноді вибирався ввечері погуляти з друзями (без неї, у вихідні), а так – після роботи майже завжди відразу йшов до неї. На перший погляд все добре і просто чудово, адже у Олі нарешті з’явився чоловік.

Ось тільки цей вільний чоловік про офіційне співжиття навіть мову не заводив, не кажучи вже про те, що він навіть не думав робити Ользі пропозицію. Але щодня він нагадував Ользі про свою любов до неї. Саме ця любов і тримала Ольгу на плаву, вона пишалася нею. А всякі побутові дрібниці, вони для меркантильних. Побутові дрібниці – це роздуми про те, що вона, наївна, буквально годує дорослого чоловіка.

Коли ми їй про це натякали, вона відмовлялася:

– Не годую я його! Собі ж все одно готую! Тарілка супу мене вже точно не розорить, хіба мені шкода.

Тарілка супу, звичайно, не розорить. Але через кілька років таких відносин кавалер вирішив з’їздити відпочити і сказав Ользі – мовляв, давай разом! А та тільки руками розвела: нема на що, ніяких накопичень немає. Заробляє нехай не так багато, але за нашими провінційними мірками пристойно. Тільки частина відразу йде на оплату знімної квартири, решта – на побутові витрати і банально проїдається!

– Я порахувала: раніше, до нього, я могла собі щось купити і на відпочинок відкладала! Планувала квартиру в кредит взяти, – міркувала потім Ольга. – А коли почала зустрічатися з Вадимом – м’ясо кожен день треба, він м’ясо любить. Ще – на бутерброди щось постійно треба.

Ковбаси хорошої постійно треба, ковбасу він взагалі без бутербродів їв, і сир просто скибками, з кавою. Кава знову ж, лише якісна, італійська. Солодкого купити – Вадим любить. І адже сам він не просив нічого, це я купувала, бо знала – прийде ввечері, порадувати його хотілося.

І спочатку непомітно – не тільки для нього, сама ж теж щось з’їм, буває. А в той день порахувала і прозріла. Я так на все це «Вадим любить» пів зарплати спускала, а інколи і більше. Мені цей дорогий італійський сир зовсім не потрібний був, я на нього навіть не дивилася. І ковбасу не купувала!

Спробувала згадати, що він за ці роки з продуктів приніс. Кілька шоколадок, торт і яблука. Не дивно, що він має за що відпочивати – на їжу не витрачається, можна і відпочити.

Вадим, почувши, що накопичень немає, все на продукти йде, і чи то жартома, чи то всерйоз сказав, що Ольга біднячка. Ще місяця півтора у неї їв, а потім зник якось непомітно: годувати погано стала, без сиру з ковбасою.

Ольга спочатку через це дуже засмутилася, але потім таки змирилася з думкою, що без Вадима їй буде краще. Тепер збирає гроші на відпочинок, зараз вона може собі це дозволити.

Фото ілюстративне.

facebook