fbpx

В той вечір я вирішила, якщо свекруха хоче, щоб її синочок розлучився і повернувся жити до неї – нехай забирає. Одна з дитиною я не пропаду, мені мої батьки на перших порах допоможуть. Я народила дитину і відразу розлучилася з моїм чоловіком. Просто, поки я була в лікарні, він мені зрадив

Я народила дитину і відразу розлучилася з моїм чоловіком. Просто, поки я була в лікарні, він мені зрадив.

Чоловік забирав мене з сином додому, зустрів на вході з великим оберемком квітів – моїх улюблених троянд. Але я відразу помітила, що він якийсь дивний, розгублений. Поки я з ним з’ясовувала стосунки, під’їхали свекри.

Я помітила, як свекруха дивно глянула на мого чоловіка і запитала: “Ти все вирішив, забираєш їх. А як же Світланка?”

Я стояла ошелешена, тому свекруха вирішила мені все пояснити: “Сергій йде від тебе! Оксано, ти знаєш, що я завжди вважала, що ти – не пара моєму синові. Поки ти вилежувалася пів року в лікарні, у Сергія з’явилася справжня жінка – Світлана. Вона йому підходить, як ніхто інший. Про тебе і дитину вона знає, готова почекати, поки ви розлучитеся”.

Чоловік спробував зупинити свекруху, звертаючись до мене словами: “Не слухай її, це все несерйозно. Я люблю лише тебе і нашу дитину”.

А мамі він сказав: “Ну навіщо ти так? У неї ж молоко пропаде…”

Все ще тримаючи сина на руках, я розвернулася зі словами: “З мене досить. Бачити вас всіх більше не хочу. Їдьте звідси, сама додому доберуся. А тебе щоб там не було. Речі зберу твої, потім забереш.” – повернувшись до чоловіка, додала я.

Я повернулася назад в приміщення, щоб викликати собі таксі. Я плакала, бо не знала, як все це сприймати. Свекрусі я відразу не сподобалася: вона з першого дня сказала, що ніколи не прийме мене. От і знайшла сину гідну кандидатуру – Світланку. Але зараз вона перейшла всі дозволені межі – як так, поки я була кілька місяців в лікарні, виношуючи для неї внука, вона займалася влаштуванням особистого життя мого чоловіка, і це – при живій дружині.

А він теж хороший, повівся, думаючи, що  я ніколи про це не дізнаюся. Ну що ж, вирішила я, якщо свекруха хотіла, щоб синочок розлучився і повернувся жити до неї – нехай забирає. Одна з дитиною я не пропаду, мені мої батьки на перших порах допоможуть. Але вона точно не побачить внука ніколи. Адже це завдяки їй у мого сина не буде тата.

Як так можна – свекруха своїм вчинком просто взяла і зламала життя трьом людям – мені, чоловікові і своєму внукові.

Ні в той вечір, ні в наступні, чоловіка додому я так і не прийняла, нехай йде до своєї Світлани. Сергій ходить, прощення просить за це «непорозуміння», каже, що порвав зі Світланою назавжди.

А нещодавно і свекрусі вистачило нахабства прийти, каже, що хотіла на внука подивитися. Я її і не поріг не пустила. Тоді вона мені сказала, що прийшла просити, щоб я прийняла назад Сергія, бо з Світланою у нього не склалося. “А у вас, все ж таки, дитина. Подумай про неї…” – сказала мені на прощання свекруха.

Я плачу вже кілька тижнів, не знаю, як правильно вчинити.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page