fbpx

В той день я привела внучку з садочка і захотіла її нагодувати. На плиті у невістки стояла каструля, в якій ще було трошки супчику. Але внучка відмовилася його їсти, сказавши, що це татовий суп. Все пояснила мені невістка, яка пізніше прийшла з роботи. Навіть не знаю що сказати – правильно це чи ні

Так вийшло, що у мене з невісткою склалися кращі стосунки, ніж з рідним сином. Ніна дуже хороша дівчина, її батьки живуть в селі, то ж я їй і за маму, і за подругу. Часто я забігала до них додому, то просто так, то чимось допомогти. В цей день я забула вдома гаманець і з того ця історія і почалася.

Мій син часто їздить у відрядження, тому я сиджу з онукою, коли невістка не може відпроситися з роботи. Її батьки допомогти не можуть, а я завжди на підхваті.

Ніна зателефонувала, що її попросили подовше затриматися на роботі, тому мені довелося хапати ключі та бігти за онукою в садок. Через поспіх я й забула гаманець в коридорі.

По дорозі з садка внучка скаржилася, що голодна, адже в садочку їжу вона не їсть. Купити щось по дорозі я не могла, оскільки не мала грошей. Вирішила, що погодую дитину вдома. Тільки переступивши поріг квартири, я відразу вирушила на кухню.

Коли син приїжджає з відрядження, Ніна вдає з себе ідеальну господиню. А коли їде – особливо не напружується. Це правильно, жінці теж потрібно відпочивати. Вона ж не робить з квартири звалище, просто може собі дозволити посуд з вечора не помити або ліжко не застелити.

Ніна дуже збентежилася, коли я вперше застала її легкий бардак. Я лише розсміялася у відповідь і попросила її не перейматися. Головне, що вони люблять один одного, та у них все добре, а хто, коли і як прибирає – мені все одно. Але зараз не про це.

Коли я зайшла на кухню, побачила на плиті каструлю від супу, там залишилося зовсім на дні. Хотіла налити в тарілку, але внучка раптом мене зупинила:

– Це татова каструля!

Я очі відкрила, кажу:

– Дуже цікаво.

Я знайшла в холодильнику щось інше і нагодувала внучку. Коли Ніна повернулася додому, розповіла мені історію батькової каструлі:

– Коли він приїжджав, не захотів каструлю мити – спеціально на дні залишив. Сказала помити вранці – забув. На наступний день – забув. Так і поїхав у відрядження, а я вирішила принципово мити. Тепер його чекаємо не тільки ми з донькою, але ще і каструля.

Я для себе вирішила – миють, не миють, мені яке діло. Смердітиме на всю квартиру – їхні проблеми. Я попила з невісткою кави і поїхала додому.

Повернувся син через тиждень і взявся за свою каструлю. Ніна винесла її на балкон, обмотала в кілька пакетів, щоб не смерділа, але сама мити не стала.

Навіть не знаю що сказати – правильно це чи ні.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page