Ще влітку цього року мій чоловік втратив роботу, його фірма закрилася. До цього давно йшло, я чоловікові не раз говорила, щоб шукав собі нову роботу, але він думав, що все обійдеться. Проте, не обійшлося.
Чоловік засмутився, сказав, що тиждень відпочине, а потім приступить до пошуку нової роботи. Три тижні замість одного, він не займався нічим. Ні дитиною, ні будинком, ні пошуком роботи. Він лежав та відпочивав.
Я ж в цей час мала встати о шостій ранку, зібратися самій, зібрати доньку, відвести її в садок, потім бігом на роботу, після роботи в садок за дочкою, тому в магазин за продуктами, тому до плити, але спочатку потрібно помити посуд, бо чоловік їв протягом дня. Після нагодувати вечерею сім’ю, помити посуд, позайматися з дитиною, купувати її, укласти спати і все.
Коли я зрозуміла, що сам чоловік до роботи повертатися не планує, я почала його квапити. Кажу, мовляв, так не можна, мені одній важко тягнути все на собі.
За його словами, роботу він шукає. Але вона чомусь не знаходиться. В одному місці зарплата маленька, в іншому відгуки погані, третя далеко знаходиться. Причин було багато, але результат один – чоловік продовжував сидіти вдома. Я вже почала йому говорити, щоб він йшов уже кудись працювати. Нехай і на невелику зарплату, але від цього користі буде більше, ніж від його сидіння вдома.
Але з вищою освітою чоловік на будь-яку роботу йти не поспішав. В суботу я хотіла йти в магазин за продуктами і зрозуміла, що у нас взагалі немає грошей. Я до чоловіка, а він мені каже – візьми у своєї мами. Справа в тому, що моя мама вже багато років працює в Італії. Вона нам на весілля квартиру в новобудові подарувала і ремонт за свій кошт зробила. Я думаю, що цього цілком достатньо.
До слова, свекруха нам зовсім не допомагає. Вона знає, що її син вже кілька місяців сидить без роботи, але ніколи навіть яблук нам додому не принесе. А сина свого вона захищає постійно, вважає, що йому зараз і так важко. Підтримує його в тому, що зараз нам має допомагати моя мама, мовляв, 300тєвро для неї не такі вже і великі гроші, могла б і висилати нам щомісяця, щоб ми якось протрималися.
Я не знаю, що мені робити, просити гроші у мами я не хочу. Вона і так зробила для нас все, що могла, тепер їй і про себе треба подумати. Та й сестра у мене молодша є, наскільки я знаю, мама зараз збирає гроші, щоб і їй квартиру купити.
Мені здається, що будь-яка людина за п’ять місяців уже б щось знайшла. А чоловік нормально себе при цьому почуває, ще й мамі скаржитися вистачає совісті.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
