fbpx
Життєві історії
В суботу ми з мамою домовилися їхати в магазин за будматеріалами, але мені зранку зателефонувала подруга і попросила, щоб я заїхала до неї, а по дорозі купила їй деякі продукти. Вона з дитиною вдома одна, а мама не захотіла до неї приїхати, щоб допомогти

– На цих вихідних я мала багато планів. В суботу ми з мамою домовилися в магазин їхати – матеріали для ремонту вибирати, – розповідала дівчина подрузі, стоячи в черзі. – Зібралася вже виходити, і тут Оксанка дзвонить, засмучена така. Каже, не можеш мені допомогти – треба в магазин сходити, дитині продукти і памперси купити, а я не можу, бо син трохи прихворів.

– У неї ж зовсім маленька дитина, я пригадую?

– Так рік скоро. З дитиною вдома вона одна, їй не вийти. І мені довелося коло зробити – спочатку їхати до неї, потім повертатися до мами.

– Непогано. Це ти кинула всі свої справи і такі кола нарізала заради подруги, щоб сходити для неї в магазин?

– Виходить, що так, дві години на це витратила. Все купила їй, що вона просила, принесла аж в квартиру Вона, звичайно, мені була дуже вдячна.

– І мама весь цей час тебе чекала в магазині, поки ти Оксанці купиш все необхідне?

– Та ні, мамі я подзвонила, вона ще з дому вийти не встигла, ну, відклали ми трохи зустріч, нічого не сталося. Магазини будматеріалів до пізнього вечора працюють. А тут все-таки дитина маленька, а подруга з дому вийти не може.

– Ось дивуюся я таким, як ця твоя Оксанка. Я б навіть ніколи не здогадалася в такій ситуації дзвонити подрузі, просити її все кинути і приїхати до мене, щоб сходити в магазин. Вона ж таки не мати-одиначка, в кінці кінців. У неї чоловік є, тато дитини! Чому вона йому не дзвонила?

– Слухай, ну чоловік на роботі був, він на вихідних теж працює. Відпроситися у них ціла проблема. Як і в більшості місць, ти ж розумієш! Що він начальству скаже? Що дитина захворіла, а дружина з дому вийти не може? Хто на роботі на таке поведеться?

– А батьки у твоєї Оксанки де? Теж працюють?

– Ні, мати на пенсії у неї, але, знаєш, така – де сядеш, там і злізеш. Сучасна бабуся, я б сказала. Подруги, сауни, театри, онук не вписується в щільний розклад зовсім. Я, каже, тебе виростила, більше нічим нікому не зобов’язана, хочу пожити для себе. Свою дитину рости сама!

– Але в цьому випадку можна було, напевно, зробити виняток?

– Ні, там без варіантів. Матері вона подзвонила, але та їй сказала – у тебе магазин через два будинки, одягай дитину тепліше і сходи сама, нічого надзвичайного не трапиться, якщо вийдеш на хвилинку. У всіх, мовляв, діти хворіють, і ніхто проблему з цього не робить. І далеко не у всіх є хтось, кого можна попросити сходити в магазин.

– Ну в чомусь її мати права. Я теж так думаю. Є ж різні випадки.

– Годі тобі! Допомагати треба один одному, я вважаю. Не такий вже це і подвиг, сходити в магазин. Те, що родичі не допомагають – це їхня справа, а до мене звернулися за допомогою, от я і допомогла.

Фото ілюстративне – ispovedi.

facebook