Я заміжня, в мене є чоловік і діти. А ще, мама, яка вважає, що я маю їй допомагати. Я не проти, але часто це вже занадто. Мама ростила мене одна, батька я ніколи не бачила, але він чесно виплачував аліменти до мого повноліття. Жили ми скромно.
Зараз я вже сама мама двох дітей. В шлюбі я вже п’ять років, виплачуємо кредит за квартиру. Чоловік знайшов підробіток, я теж підробляю, веду соцмережі кількох компаній.
Нам би вистачало, але мама з її переконанням, що дорослі діти повинні допомагати батькам, тягне з мене цю допомогу.
– Я тебе взагалі одна піднімала. Все найкраще тобі віддавала, працювала, щоб у тебе все було. Тепер твоя черга мені допомагати, – постійно повторює вона.
Я б і рада допомогти, але з яких коштів? Якусь суму я із сімейного бюджету можу викроїти, але це крапля в морі маминих потреб. В клініки вона записується лише приватні, одяг хоче дорогий, на продуктах теж не бажає економити.
Також як і гроші на перукаря, нове пальто, манікюр та інші потреби мами. Доводиться крутитися, як на сковорідці, щоб викроїти з нашого невеликого бюджету гроші. Чоловік поки що нічого не каже, але я бачу, що йому це все не подобається, і лише питання часу, коли він скаже, що йому це вже набридло.
Минулого місяця свекруха вийшла на пенсію та запропонувала допомогти з дітьми.
– Виходь на роботу, вам гроші зараз потрібні, – пропонує чоловікова мама. Я з вдячністю вчепилася за цю ідею. Свекруха має рацію, гроші нам дуже потрібні.
Новиною про те, що я виходжу на роботу, я поділилася з мамою. У відповідь почула, що це чудова новина, вона рада.
– Влітку купиш мені путівку на море, бо я у відпустку вже сто років не їздила.
Звичайно ж, мені також було нагадано, що мати мене виховувала, все найкраще мені віддала, все життя на мене поклала, тому я їй тепер винна. Мамі лише п’ятдесят п’ять років, щось рано вона потребувала всеосяжної допомоги.
Я не проти допомагати, але допомагатиму, коли буде можливість для цього. Мама ще сама працює. Але постійно тягне з мене гроші, хоча знає, що маю двох маленьких дітей, іпотеку і донедавна працював тільки чоловік.
В суботу вона придивилася на себе зимову куртку за 6 тисяч гривень. Дві у неї є, а чотири я маю додати. Я запитала, чи не можна було вибрати щось дешевше, а мама образилася, каже, що мені для неї шкода. Справа не в тому, чи шкода, а справа в тому, що у нас зараз просто немає зайвих грошей, але мамі це пояснити важко.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
