fbpx

В суботу мало бути весілля, а в понеділок прийшов майбутній зять до Мирона Андрійовича, і сказав, що передумав одружуватися, бо прислухався до свого серця і таки зрозумів, що насправді кохає він Оленку. Дівчина бідна, тому батьки Ярослава були проти їхнього одруження. Але хлопець як уявив собі, що проживе все життя без любові, то вирішив, що наперекір усім одружиться з коханою, бо головне в житті – це любов, а не гроші

Мирон Андрійович вже який день ходив задуманий, він планував доньчине весілля, хотів, щоб все було якнайкраще, адже Іванка – його єдина дитина, заради якої він живе і старається.

А пристарав Мирон за життя немало. Тепер він відома людина, має у власності великий бізнес, грошей – кури не клюють. Шикарний будинок за містом, авто останнього року випуску, і, як-не-як, повагу від людей.

До організації весілля Мирон нікого не підпускав, робив все сам, бо вважав, що все має бути на найвищому рівні, адже у списку гостей вельмишановні люди, і він не має права осоромитися перед ними.

Іванці було вже 35 років. Батько так довго підбирав їй нареченого, щоб був під їм стать, що дівчина засиділася в дівках – вже коса посивіла, а батько досі не міг знайти їй нареченого.

Саме так, це не Іванка вибирала собі чоловіка, а її батько, який вважав, що зять має бути достойним, адже саме йому з часом перейде весь бізнес Мирона Андрійовича.

Нарешті, гідний чоловік знайшовся, привіз його Мирон аж з сусідньої області – 32-річний перспективний бізнесмен, який мав з Мироном Андрійовичем бізнесові справи.

Не відомо, що там Мирон йому наобіцяв, але чоловік погодився на весілля. Призначили дату, запросили гостей.

Іванка теж була дуже щасливою, бо надто сильно сподобався їй Ярослав – саме про такого чоловіка вона мріяла все життя.

Та й Ярослав, начебто, захопився Іванкою, тому все виглядало, що ця історія матиме щасливий кінець.

Проте, не так сталося як гадалося. В суботу мало бути весілля, а в понеділок прийшов майбутній зять до Мирона Андрійовича, і сказав, що передумав одружуватися, бо прислухався до свого серця і таки зрозумів, що насправді кохає він Оленку.

Дівчина бідна, не має нічого за душею, тому батьки Ярослава були проти їхнього одруження. Але хлопець як уявив собі, що проживе все життя без любові (бо так і не зміг щиро полюбити Іванку), то вирішив, що наперекір усім одружиться з коханою, бо головне в житті – це любов, а не гроші.

Мирон аж зблід від почутого. А як же тепер його Іванка? Це ж який сором перед людьми! Та його ж засміють, як почують, що зять кинув його доньку перед самим вівтарем.

Всю ніч Мирон не спав, в його голові крутилися слова зятя – “головне в житті це любов, а не гроші”. А він в свій час вибрав гроші… Теж любив одну, а одружився з іншою. Його кохана Оксана тоді ледь не збожеволіла, коли на його подвір’ї вигравали весільні музики.

Дівчина після цього так заміж і не вийшла, живе одиноко десь на краю села. Люди подейкують, що вона стала дуже дивною, ні з ким не спілкується зовсім.

А Мирон весь цей час жив чудовим життям – хоч і не любив свою дружину, зате свекор дав йому багато грошей і можливість розкрутитися та стати тим, ким він зараз є.

Так що Мирон ні про що не жалкує, він прожив своє життя так, як сам хотів.

А от за доньку прикро. Дуже непорядний зять йому трапився… Ну нічого, він своїй Іванці іншого знайде, ще кращого…

А вночі Мирону снилася Оксана, яка плакала гірко в день його весілля…

Олеся Біла.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube. 

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page