Якось так вже склалося, що у спадок від колишнього чоловіка Ніні, Івана, дісталася свекруха. Точніше – постійна турбота про неї.

З чоловіком вони були вже років 10 розлучені, він був людиною недоброю, про це всі знали.

Весь цей час вони зовсім не спілкувалися і не бачилися жодного разу. Їхня донька була вже дорослою, заміжня, мала свою сім’ю і своїх дітей, і жила в іншому місті. З батьком вона теж не спілкувалася. Та й він, видно, не намагався за всі ці роки помиритися з ними.

І ось Ніні подзвонили і сказали, що з її колишнього чоловіка не стало. Ховати нікому, з рідних тільки стара недужа мати залишилася.

Що робити? Ніні довелося взяти все це на себе. З донькою вони гідно провели батька, хоч яким недобрим він був.

А що робити з старенькою бабусею? Свекруха була з характером, який зовсім не подарунок. З самого початку вона погано прийняла Ніну в свою сім’ю. Не подобалася їй невістка зовсім. Будувала підступи весь час проти неї. Синові своєму на невістку те й робила, що весь час жалілася та скаржилася на кожному кроці потрібно було чи ні. Може, тому чоловік Ніни і розлучився з дружиною, залишивши самих з донькою. Хто знає.

Жила свекруха одна. Старенький будинок навпіл з сусідами. Пічне опалення. Було їй уже за 85 років. Нікуди вже з хати не виходила, але сама себе обслуговувала.

На пропозицію внучки поїхати в будинок для людей похилого віку вона відповіла категоричною відмовою з самого початку.

– До останнього дня житиму лише в своїй хаті, – говорила вперто жінка, не думаючи більше ні про що.

Дочка поїхала, а Ніні довелося взяти догляд за свекрухою на себе. Декілька разів на тиждень ходила до неї, приносила продуктів, носила дрова, воду з криниці, прибирала в будинку.

Свекруха бурчала на неї постійно: то не те купила, то погано прибрала, то не те зробила. Ніна мовчала. Але кинути свекруху не могла. Що скажуть люди? Як її залишиш?

Домовилася з соцпрацівником, жінкою, що будуть по черзі відвідувати стареньку.

Через рік бабусі стало погано. Після цього вона лежала.

Місяць пробувши з нею Ніна, порадившись з дочкою, відвезла свою стареньку свекруху в будинок для літніх людей.

При цьому дуже хвилювалася, чи правильно чинить, але сил вже не залишилося бути з нею. Адже тоді б довелося Ніні залишити роботу і забути про своє особисте життя. Але чи варто було це того?

Бабусі не стало через пару місяців. Тихо і спокійно, уві сні. Половину свого старенького будинку вона заповіла своїй невістці Ніні, як потім з’ясувалося. Ось така подяка.

Поводившись не дуже добре з колишньою невісткою, чи думала вона, що саме невістка, така сяка і погана, як вона постійно думала та говорила, буде за нею доглядати? А життя ось як розпорядилася по-своєму.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.