– Це навіть не обговорюється, мамо. Ми розлучаємося, – заявила мені донька в понеділок з самого ранку.
Від почутого я аж присіла, бо на таку новину з початку тижня я точно не чекала. Знаючи характер доньки, я розумію, що вмовляти її не варто, бо вона і так не послухає мене.
Ми з чоловіком рано одружилися, починали з нуля. Бувало таке, що ми їли пісні макарони, бо навіть на масло грошей не було. Піднімалися ми з бідності разом, стали їздити в Чернівці на ринок за товаром, так по легенько і розкрутилися.
З часом ми відкрили одну фірму, потім іншу, і тепер ми вважаємося в нашому містечку одними з найзаможніших людей. У нас є заміський будинок, два автомобіля, одним словом, ми нарешті стали жити таким життям, про яке мріяли, але наше щастя затьмарюється тим, що дві наші донечки не зовсім вдало вийшли заміж.
Коли старша донька 10 років тому виходила заміж, ми зробили їй шикарне весілля. В подарунок ми придбали молодятам двокімнатну квартиру в новобудові.
Зять наш нам дуже сподобався, він з такої гарної професорської родини, сам закінчив стоматологічний факультет і дуже мріяв про особистий кабінет.
Через рік ми з чоловіком втілили його мрію в реальність – купили приміщення, обладнали під стоматкабінет, і все відразу переписали на зятя. Можете собі уявити, скільки у нас на це грошей пішло. Але нам було не шкода, бо ж ми заради щастя доньки старалися.
Потім ми ще зятю велику машину купили, джип, щоб все вже відповідало статусу. Зять був щасливий. Ми теж. Мій чоловік так собі його полюбив, що вважав рідним сином, у всіх справах з ним радився.
Коли вийшла заміж моя молодша донька, ми теж їй зробили велике весілля. Квартиру в новобудові купили свати, а ми там за свій кошт ремонт зробили, така була їхня умова. До слова, ремонт з меблями по грошах нас виніс більше, ніж вартість квартири. До того ж, доньці ми на весілля авто з салону подарували. Квартира була оформлена на зятя, а машина на доньку.
На жаль, цей шлюб не проіснував і року. Донька з чоловіком розлучилася, забрала лише машину, а все, що ми вклали в його квартиру, там і залишилося.
Ми сподівалися, що хоч у старшої доньки все буде добре, але нещодавно вона дізналася, що у зятя з’явилася інша жінка. Він клянеться, що це нічого серйозного, і що з сім’ї він йти не збирався, але донька моя навіть слухати нічого не хоче.
Я її прошу, щоб вона все добре обдумала, бо ж ламати – не будувати, та й двоє діток у них. Але донька наполягає на розлученні, зраду вона пробачити не може.
А мене вона звинувачує в тому, що я не про неї дбаю, а про своє майно, бо ми обоє розуміємо, що зять все грамотно зробив, і у випадку розлучення кабінет він забере собі.
Так, мені прикро і за майно, і за долю моїх дівчат. Ми з батьком все життя старалися заради них, хотіли, щоб у них все було якнайкраще, нічого їм не шкодували, а в підсумку виходить, що ми працювали на чужих людей, бо один зять за наш рахунок отримав сучасний ремонт і меблі, а інший може отримати стоматкабінет.
Я вже й сама заплуталася, не знаю, що радити доньці. А як би ви вчинили на моєму місці?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
