fbpx
Життєві історії
В пакетах, які принесла мама, були речі від дружини брата – джинси, блузки, футболки старі. Зрозуміло я відмовилася все це брати. Не треба мені такої допомоги

Наталя вийшла заміж досить рано, в 20 років, і з чоловіком відразу переїхала жити в інше місто. Мама не була проти від’їзду доньки, як і її заміжжя: вона ростила ще молодшого сина, який народився у другому шлюбі.

– Мама розлучилася з вітчимом майже відразу після того, як я поїхала, – каже Наталя, – я відтоді почала їй допомагати, а як інакше? Мені пощастило, я теж знайшла роботу, так що грошей мамі висилали регулярно. А потім ми повернулися в рідне місто, у нас народилася донька.

На перших порах ми знімали житло, а потім перебралися в свою квартиру: чоловікові дісталася невелика спадщина, вклали накопичення, взяли невеликий кредит, і купили своє житло.

Чоловік Наталі непогано влаштувався на роботі. Своїй мамі Наталя допомагати не переставала, давали гроші і на репетиторів, і на випускний братові, і на одяг чи інші потреби.

Зараз Наталі 39 років, доньці виповнилося 13, брат виріс, рік тому одружився. Нещодавно її чоловік занедужав, потрібні були гроші. Наталя вирішила поговорити з мамою, адже бабусин будинок мама вирішила продати, нехай і не за великі гроші, але все ж.

– Уявляєте, – каже жінка, – відмовила! Мій чоловік і я стільки років її підтримували матеріально, а вона відмовила.

Звичайно, мама вільна була розпорядитися своїм майном, як їй заманеться, але Наталя вважає, що не в такій ситуації.

– Я квартиру однокімнатну купила, – сказала мама, – туди перейду жити, а молодим нехай двокімнатна залишиться. Ну скільки нам разом жити можна? У тебе ж житло є.

Мама пояснила свій вчинок тим, що Наталя дочка, вона зрозуміє, увійде в положення, а дружина сина не пробачила б, що свекруха мала можливість, але не допомогла.

Наталя викрутилася: взяла кредит, набрала в борг по знайомим, допомогли і друзі, і далекі родичі чоловіка. Зараз чоловікові набагато краще, він йде на поправку, а Наталя віддає борги, працюючи і підробляючи.

– Нас, крім банку, – каже вона, – ніхто не квапить, але бути в боргу я не люблю. Нічого, це тимчасово, дочка розуміє, і не просить нічого зайвого. Мама недавно вирішила всіма силами загладжувати свою провину переді мною і зятем.

– Ось, внучка, дивись, що я тобі принесла, – мама принесла доньці Наталі пакет з речами, – тобі буде якраз, тітка Вікторія і зросту з тобою одного, і комплекції.

– Вона примудрилася в пакеті принести речі від дружини брата, – обурюється Наталя, – джинси, блузки, футболки старі. Зрозуміло я відмовилася все це брати. Не треба мені такої допомоги. Та й речі були не першої свіжості.

Ні, Наталя не гордячка, вона не раз забирала ношені речі від дочок своїх подруги. Там і дівчатка були акуратні, і речі їй віддавали від чистого серця, просто, щоб допомогти. А саме від мами і дружини брата, жінка принципово не хоче нічого брати.

– Ні вже, – каже вона, – я не хочу їм давати привід говорити, що не тільки я підтримувала їх у важкі часи, але і вони допомагали мені всіма силами. Не треба мені таких благодіянь.

Мама ображається, звинувачує дочку в гордині, навіть міркує, що, мабуть, і не так важко їй жити, як вона каже, раз від допомоги відмовилася.

– Ті, кому важко, – впевнена мама, – приймають будь-яку допомогу, а Наталя вирішила показати характер. Але ж ми з чистою душею пакет збирали…

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page