Коли ми одружилися з Іваном, то стали жити з його мамою. Я дуже вдячна Ніні Андріївні, що вона дала нам дах над головою, адже батьків у мене немає, допомогти, особливо, нікому, а мама чоловіка стала єдиною підтримкою для нас.
Ніна Андріївна, правда, любила мене усьому навчати і повчати. Я була їй дуже вдячна за все, але іноді мама чоловіка була не права, але я мовчала, мала до неї велику повагу.
Все у нас було добре, ми гарно жили, але іноді мені було прикро на душі, якби я не намагалася догодити, як би не слухала в усьому Ніну Андріївну, вона часто була незадоволеною, жодного разу мене ні за що не похвалить.
А одного разу я зварила борщ за її рецептом, він виявився доволі смачним, це правда. І все завдяки тому, що мене навчила його готувати мама чоловіка. Ми з Іваном поїли, борщ йому теж дуже сподобався, чоловік подякував і ми лягли спати. Свекруха тоді до пізна була на роботі, коли вона вечеряла, ми вже не бачили.
А вранці я побачила залишки свого борщу в сміттєвому відрі, а Ніна Андріївна варила свій борщ. Вона сказала, що борщ був не смачним, занадто кислим і солоним. І зараз вона вчитиме мене знову, як його готувати.
Ми з чоловіком здивувалися, адже борщ нам сподобався, та я мовчала.
Ніна Андріївна це раз все мені показувала, коли сіли їсти, вона не могла нахвалити свій борщ і сказала, щоб я завтра такий же зварила.
Чоловік вже сам побачив, що зі сторони мами це негарно, відсипав її борщ у баночку і поставив в холодильник так, щоб не було видно.
Наступного дня він насипав мамі борщ і сказав, що це я його приготувала. Мама трохи скривилася, сказала, що їсти, звісно, можна, але він знову не такий смачний, як готує вона.
Тоді чоловік розказав мамі всю правду і Ніні Андріївні стало дуже соромно. Вона попросила вибачення в мене і встала з-за столу. Наступного дня вона встала вранці, приготувала сніданок і дуже довго зі мною говорила. Вона пояснювала, що завжди хотіла буди доброю свекрухою, але коли я стала жити в неї, вона трохи таки почувала себе єдиною господинею і вирішила, що все має бути на її лад. Ніна Андріївна сказала, щоб я на неї не ображалася, вона ставиться до мене, як до рідної доньки, щоб ми нікуди не їхали від неї, вона зрозуміла свою помилку і більше ніколи такого не повторить.
Відтоді ми живемо дуже добре, я стала мамою, а Ніна Андріївна не відходить від нашої донечки. Дякую долі, що послала мені таку хорошу, хоч і не рідну, маму.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
