Я вийшла заміж і з першого дня мене не злюбила мама мого чоловіка. Вона так і казала, що довго наш шлюб не буде. Ми прожили 4 роки, у нас народився син, але ми таки розлучилися. Можна сказати, що перший мій шлюб розпався через свекруху. У мене тоді залишився наш дворічний син.
Мій перший чоловік був непоганий, просто він занадто вже слухав свою маму. Після розлучення він відразу поїхав на заробітки за кордон, щоб не бачити ні мене, ні дитину.
Не зважаючи на те, що ми з колишньою свекрухою живемо в одному селі, вона не шукає зустрічей з онуком, швидше, уникає їх. Я не можу зрозуміти цю жінку – як так можна, а головне, за що? Але я відпустила ситуацію і кілька років тому знову вийшла заміж, зустрівши гідного чоловіка.
З другою свекрухою мені відверто пощастило. Вона жінка інтелігентна, тактовна, намагається не втручатися не в свої справи і знає межі спілкування, за які переходити не можна. Ми прекрасно ладнаємо, я люблю запрошувати її до нас в гості, кілька разів ми брали її з собою у відпустку на море – в загальному цілком собі хороші відносини між невісткою та свекрухою.
Але вона жила в іншому місті, за 100 кілометрів від нас. Час йшов. Свекруха, на жаль, не молоділа і все частіше говорила про те, що хотіла б переїхати до нас ближче. Їй дуже подобалося наше село, вона навіть будиночок вже собі приглянула.
Перспектива переїзду свекрухи до нас поближче мене дуже насторожувала. Син підріс, я давно звикла справлятися з ним сама. На городі мені теж допомога не потрібна, у мене там кілька грядок, решта квіти і галявина. То ж в допомозі свекрухи я не потребувала.
І найприкріше, що у чоловіка в іншому місті є сестра. Свого часу вийшло так, що у неї там від батьків залишилися дві квартири. І свекруха з часом планувала переїхати до неї ближче. Але сестра з чоловіком взяли і продали обидві квартири заради будівництва будинку. Свекруха на неї за це дуже ображена.
Хоч сестра і пропонує їй переїхати до них у будинок, але свекруха не хоче. Каже: «Хочу мати свій кут». Та й з зятем там відносини не дуже. В підсумку, свекруха продала свою квартиру і переїхала в наше село, купивши будиночок неподалік від мене.
Навчена першим негативним досвідом, я чомусь вважала, що це нереально зберегти нормальні відносини зі свекрухою живучи поруч. Та час показав, що я помилялася. Друга свекруха – золота жінка, вона анітрохи мені не заважає, а навпаки, допомагає чим може. Та й сина мого любить як свого рідного внука.
В минулому році на Різдво син пішов з друзями колядувати, так йому рідна бабуся навіть хвіртку не відчинила, через що син був дуже засмучений. Зате моя друга свекруха радо прийняла колядників, та ще й щедро обдарувала їх.
Ось як так в житті може бути, дві свекрухи, дві абсолютно різні людини.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
