Будинок, в якому ми живемо, був збудований за гроші мого чоловіка, але на ділянці, яку нам подарували мої батьки. Я теж працювала, але те, що я заробляла, було мізер, до того ж, я сиділа певний час в декреті і нас утримував чоловік.
Віталій їздив на заробітки в Німеччину, його місяцями не було вдома. Так, заробляв він дуже багато, але ж якою ціною – я не бачила чоловіка, а наша дитина тата.
Але ми все терпіли, бо знали заради чого стараємося. Ми мріяли про власний дім, але розуміли, що з наших зарплат ми його до пенсії не побудуємо. Тому коли чоловік вирішив їхати закордон, я погодилася з його рішенням, бо іншого виходу не було.
За 8 років ми вселилися в наш будинок. Я була впевнена, що чоловік більше нікуди не поїде, але він сказав, що вже звик до такого життя і по-іншому заробляти він не знає як. А тут, як-не-як, гроші серйозні, де такі ще заробиш? До того ж, Віталій почав говорити, що у нас дитина росте, її теж треба чимось забезпечувати.
В минулому році чоловік приїхав додому на кілька днів, відсвяткував з нами Різдво, і поїхав назад в Німеччину, бо там чекала його робота. Віталій вже офіційно влаштований, так що надовше залишитися з нами він не міг.
Коли в Україні почалася війна, всі дивувалися, чого я не їду закордон до чоловіка. Я не знала, що на це відповісти, бо Віталій мовчав, він просто мене не кликав до себе. Ми, начебто, живемо далеко від основного епіцентру подій, але в Україні немає жодного безпечного місця.
Вже навіть моя мама захвилювалася, почала наполягати, щоб я сама з чоловіком про це поговорила і сказала, що їду до нього.
Я зробила так, як радила мама, і неочікувано чоловік мені відмовив. Сказав, що місця для нас немає, що живе він не сам, а з товаришем по роботі, і що нову квартиру буде складно підшукати.
Одним словом, ми не поїхали в Німеччину, залишилися вдома. Він теж зараз не може до нас приїхати із зрозумілих причин. Моя мама переконана, що у чоловіка там хтось є, от тому він і не хоче, щоб я туди їхала.
Невже мама права? Адже тисячі інших людей виїхали і їм місце знайшлося, а нам не знайдеться? Чи я себе накручую? Я сама вже й не знаю, що думати.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.