В кінці вересня у нас в родині буде важлива подія – ми нарешті переселяємося у власний будинок.
Будували ми його довго, майже 6 років, і допомогла нам у цьому моя мама.
Вона в Іспанії на заробітках вже 12 років. Поїхала, бо у нас були проблеми з житлом.
Батьки розлучилися, і мама разом зі мною залишилася практично на вулиці, тому що батько і його мама нас вигнали з свого дому. Історія дуже неприємна, але я згадувати про це вже не хочу, Бог їм суддя.
Я якраз тоді стала студенткою, і пішла жити в гуртожиток, а мама за кордон поїхала, щоб заробити за цей час нам на житло.
Спочатку ми мріяли про невеличку квартиру, і мама складала гроші на неї.
Але потім мамі, можна сказати, пощастило, вона зустріла хорошу людину, іспанця, і стала з ним жити.
Альберто був вдівцем, давно жив сам, мав двох дорослих доньок.
Мама стала жити у нього на віллі, але роботу не покинула, вона продовжувала працювати, і гроші висилала мені.
Тим часом я заміж вийшла, і стала жити разом із свекрухою в її двокімнатній квартирі.
Тоді ми з чоловіком і надумали, що хочемо будинок. Порадилися з мамою, вона була не проти.
Всі зароблені гроші мама висилала нам, а ми будувалися. Зробили все по найвищому рівню.
І тепер, коли все готово, мій чоловік вирішив, що з нами буде жити його мама. Свекруха останнім часом дуже хворіє, і чоловік не хоче залишати маму саму.
Мені ця ідея зовсім не до вподоби, адже будинок збудований за гроші моєї мами, і я прямо сказала про це своєму чоловікові. До чого тут його мама?
Так, моя мама на даний час влаштована, але хто знає, як воно далі буде. Вони з Альберто не розписані, і у випадку чого його діти мамі моїй вкажуть на двері.
Чоловік наполягає на тому, що мама його має жити з нами. Це настільки серйозно, що він готовий навіть зі мною розлучитися.
А що мені робити? Як я маю мамі своїй сказати, що в її будинку буде жити сваха?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.