У нас з чоловіком окрема сім’я, є маленька дитина, але він досі відчуває якийсь обов’язок перед своєю мамою.
Більше того, він про маму дбає більше, ніж про мене, і я бачу в цьому велику проблему, от тільки не знаю, як з неї вибратися.
Зараз я в декреті, хотіла вийти швидше на роботу, але місця в садочку поки немає, тому я змушена поки сидіти вдома і матеріально залежати від чоловіка.
Мені по великому рахунку навіть нема кому допомогти, адже батьків у мене немає, виховувала мене бабуся.
Вона не проти мені допомогти, але мій чоловік не хоче, щоб вона у нас жила.
У мене була невелика спадкова однокімнатна квартира, але Тарас настояв на тому, щоб ми її продали і купили більшу. Ми ще досі в боргах, що дуже ускладнює нам життя.
Нещодавно вийшла заміж сестра Тараса. Молоді пішли жити до мами чоловіка, але теща не вжилася з зятем, і мій чоловік перевіз маму до нас.
Сидіти з онуком свекруха відмовилася, бо сказала, що її донька скоро народить і вона буде їздити до них допомагати.
Відколи з нами почала жити мама чоловіка, все дуже змінилося. Свекруха почувається повноправною господинею у нас, і чоловік її слухає більше, ніж мене.
В кінці січня Тарас отримав зарплату, і в суботу вони з мамою пішли по магазинах. Повернулися з покупками, але не для мене чи дитини, а все для мами – чоловік купив їй і чоботи, і куртку, і шарф з шапочкою.
До слова, у мене після народження дитини розмір змінився і мені теж треба оновити гардероб, але про це чоловік не потурбувався, він вважає, що мамі потрібніше.
Він так мені прямо і сказав, що мені новий одяг не потрібний, адже я і так вдома сиджу.
Мені дуже прикро, що ми лише почали наше сімейне життя, а чоловік уже так байдуже ставиться до мене. А чого чекати далі?
Чоловік побачив, що я дуже засмутилася, тому пообіцяв, що купить мені щось з наступної зарплати, але я вже не вірю його обіцянкам.
Він витратив більшу частину зарплати на свою маму, навіть не порадившись зі мною.
Не знаю, чи можна ще щось змінити?
Йти? Але куди, у мене ж дитина.
Хочеться вірити, що все налагодиться і чоловік зрозуміє, що його сім’я – це я з дитиною, а не його мама.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Зараз моїй мамі 59 років, а татові – 63. Вони ще гарно живуть, працюють, все можуть робити. Але мама щодня мені говорить, що я маю доглядати її на старості років, вони з татом покладаються лише на мене. Хоча в них є ще син, але вони не люблять невістку
- Я повернулася в Україну, продала будинок своєї бабусі, і всі гроші віддала свекрусі. Вона не могла повірити, що після всього, що відбулося між нами, я її пробачила, та ще й допомагаю
- Мені останнім часом син скаржиться постійно на свою дружину, просить, щоб я з нею поговорила, адже вона хоче, щоб він більше заробляв, лише гроші в неї на думці. Я дуже в добрих стосунках зі своїми сватами і невістка завжди слухає мене. Та я з Оксаною не буду говорити, бо знаю добре, що всі родина заздрить мені
- Моя подруга Валентина нещодавно з Італії повернулася, 7 років на заробітках там була. Приїжджала дуже рідко додому, бо сеньйора лежача, зате старанно гроші висилала дітям та чоловікові. Приїхала додому не з порожніми руками, везла гостинців італійських багато та 5 тисяч євро. Подвір’я своє ледве впізнала, але не впізнала чоловіка
- В минулу суботу син приїхав і сказав, що йому треба 6 тисяч гривень на нову куртку. У мене були ці гроші, але я собі хотіла взуття на весну купити. Але переконала себе, що синові треба більше, тому я вирішила дати йому ці гроші, за це попросила прибрати біля хати і скопати грядку. Син сказав, що добре, але навіть не рушив з місця. В результаті я я йому сказала, що якщо він не збирається допомагати, то може не приїжджати