Перше, що мене люди питають, коли чують, що я була 10 років на заробітках в Італії – що я собі придбала за цей час? Бо ні нового житла, ні машини у мене немає.

А повернулася я так швидко, бо відчула, що здоров’я стало підводити. Там лікуватися я не могла, бо за весь цей час я так і не зробила собі відповідні документи, а оплачувати лікування для мене було дуже дорого.

Та й щоб по лікарях ходити, то треба мати час, а я баданткою працювала, круглодобово жила у синьйора, якого я доглядала. У мене один вихідний неділя був.

Тож, зваживши всі за і проти, я вирішила повертатися додому.

Будинок у мене був в селі, він мені від батьків у спадок дістався. Я давно розлучена, а єдина моя донька заміж вийшла і пішла в невістки.

У мене було таке переконання – має донька чоловіка, то нехай він тепер і опікується нею. Тому я їм особливо не допомагала, максимум, могла відправити 100 євро на день народження чи на Різдво.

Головне, що вони у мене нічого і не просили, самі працювали, щось заробляли, принаймні, ніколи не скаржилися на нестачу коштів.

А я собі жила в своє задоволення – одяг гарний, дорогий купувала, прикраси ювелірні. Також не шкодувала грошей, щоб поїсти десь в ресторані, якщо траплялася така нагода. Чи поїхати куди-небудь, світ подивитися, якщо випадала така можливість.

З собою я привезла кілька тисяч євро, але ці гроші так швидко зникли, наче розчинилися.

Єдине, що я доброго встигла зробити – так це невеликий косметичний ремонт в своїй хаті, і все.

А нещодавно я таки в лікарню потрапила, вже всі гроші витратила, а лікування виявилося дорогим.

Я була впевнена, що донька з зятем мені поможуть, але вони мені відмовили, сказали, що у них немає грошей.

Тоді я своїй рідній сестрі зателефонувала, стала скаржитись на доньку, а сестра, уявляєте, стала її захищати.

– А що ти хотіла? – каже. – Ти була 10 років на заробітках і нічим ти своїм дітям не допомогла, а тепер сподіваєшся, що вони тобі мають допомагати? З Якої радості? – картала мене сестра.

А мені дуже прикро, бо я, все ж мама, і донька мала б мене доглядати і допомагати просто так, а не через якісь гроші.

А яка ваша думка? Хто з нас правий в цій ситуації?

Cпеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.