fbpx
Життєві історії
В грудні ми збиралися святкувати 30-річчя шлюбу моїх батьків. А нещодавно мама приголомшила новиною – вони з татом розлучаються. Причому, ініціатором виступила саме вона. Мама вирішила їхати за кордон, її рідна сестра вже багато років живе в Польщі, там другий раз вийшла заміж. От мама і наважилася їхати до неї

Я завжди вважала, що у моїх батьків міцний союз, принаймі, так завжди виглядало. Мамі 54 роки, татові 55. В грудні ми збиралися святкувати 30-річчя їхнього шлюбу. Відколи я вийшла заміж, я живу окремо. Зустрічаємося з батьками на спільних святах. Мама інколи приходить до мене в гості просто так, поговорити про життя.

А нещодавно мама приголомшила новиною – вони з татом розлучаються. Причому, ініціатором виступила саме вона. Мама вирішила їхати за кордон, її рідна сестра вже багато років живе в Польщі, там другий раз вийшла заміж. От мама і наважилася їхати до неї.

Батьки одружилися рано, коли обом виповнилося по 20 років, любов взяла своє. Вже, будучи сімейними людьми, мама закінчувала інститут, а батько працював водієм, але коли народилися ми з братом, залишив роботу і почав їздити на заробітки за кордон. Необхідно було заробити на окреме житло, ось тато і провів кілька років на чужині, зате по приїзду купив квартиру, куди переселилася наша сім’я.

Оскільки я сама мати, у мене підростає син, я розумію, що мою матір було важко з двома маленькими дітьми. Поки тато заробляв гроші, мамі з нами допомагала бабуся. Благо, ми жили тоді в одному будинку.

Минуло кілька років, поки життя увійшло в нормальну колію, проблеми залишилися позаду. Тато все ще їздив на заробітки, але тепер приїжджав частіше додому. А потім ми з братом виросли і вилетіли з сімейного гніздечка.

Я не можу повірити, що мама просто так захотіла розлучення. Хіба люди наважуються на розлучення без серйозних причин? Ми, жінки, звикли терпіти, в будь-якому випадку ми намагаємось зберегти сім’ю, якщо ситуація не настільки критична. Ось у мене, наприклад, теж не все гладко в сімейних відносинах. На вигляд начебто нормально, але у мого чоловіка є великий мінус – він дуже ревнивий.

Я ніколи не зустрічаюся з подружками без нього. Хоч чоловіку і нудно, але він сидить з нами весь вечір, правда, постійно показуючи мені, мовляв, давай, закругляйтеся вже. Та й розмова з дівчатами особливо не клеїться в його присутності. Втім, подруги мене вже давно не кличуть.

Та й на роботі у мене через це проблеми. Якщо чоловікові не подобається якийсь мій колега, він наполягає на тому, щоб я пішла з цієї роботи. В гості я йду з якимось внутрішнім хвилюванням, тому що не знаю, чим закінчиться вечір. Через це у нас з чоловіком часто виникають непорозуміння, але на розлучення я через це ніколи не подам, буду терпіти.

Оскільки мене це непокоїло, я стала розпитувати маму, що спонукало її прийняти таке рішення? Може, я чогось не знаю, по-моєму, було все нормально. Адже головне – зберегти сім’ю. Але мама відповіла: «Головне – бути щасливим, а я з твоїм батьком уже давно нещасна, бо ніколи його не любила».

Вона розповіла, що між ними давно немає любові і поваги. Вони живуть як чужі люди, батько навіть не розмовляє з нею, аж до того, що і не вітається вранці. Мама взяла в квартиру кошеня з вулиці, щоб хоч хтось їй був радий і чекав приходу з роботи.

Мені шкода маму, але я не вважаю, що це правильно – все перекреслити в 54 роки. Ну поїде вона до сестри в Польщу, поживе у неї деякий час, може навіть щось заробить. Але далі що? Невже мама вірить в те, що в своєму віці вона ще знайде любов?

Зруйнувати сімейне вогнище, щоб стати щасливою? А хіба не дружина є його берегинею, яка повинна першою піклується про цілісність сім’ї. І чому вона вважає, що ставши самотньою розлученою, буде щаслива. Я не розумію свою матір, адже щастя саме в сім’ї, нехай навіть в ній не все гаразд. І потім – залишитися одній в 54 роки, що вона собі думає? Не впевнена, що вона зможе знайти собі іншого супутника життя.

Мені так шкода, що мої батьки можуть розлучитися. Сподіваюся, що мама все-таки одумається і відмовиться від свого рішення.

Фото ілюстративне – market-gifts.

facebook