fbpx
Без рубрики
“Уявляєш, він не може сам собі супу в тарілку налити, навіть хліб нарізати! Цукор у чай і то я йому повинна насипати і розмішати”

Оксана зі своєю близькою подругою Іриною ділилася своїми бідами.

– Уявляєш, він не може сам собі супу в тарілку налити, навіть хліб нарізати! Каже: «Подай мені і сиди поруч». Цукор у чай і то я йому повинна насипати і розмішати.

“Нічого собі” – подумала Ірина. Адже зовсім недавно одружився. А вже як на голову встиг щільно присісти!

“Може, сама винна: підставила шию – тут вже гріх не вилізти” – подумала Ірина.

Їй в цьому плані з чоловіками більше щастило.

– А може, ти просто не вмієш вчасно поставити його на місце?

– Тож навчи мене, – відповіла Оксана.

І Ірина поринула у спогади. Вона згадала свій «скромний» досвід спілкування з чоловіками.

Першим її чоловіком став студент юрфаку Юрко, який згодом «доріс» до помічника прокурора Юрія Віталійовича.

Спочатку, коли зaкoхaнi зустрічалися в Ірининому гуртожитку, то дівчина чесно і сумлінно відгодовувала його студентськими супчиками, які він щедро нахвалював. Проте переломний момент настав тоді, коли молоді люди почали жити на квартирі, що орендував Юрко.

Тому одного разу після безсонної ночі перед іспитом Ірина підхопилася вранці з ліжка змучена і невиспана: всю ніч вона старанно намагалася заснути перед важким днем, а Юрко усе не давав, вимагаючи пeстoщiв.

Тому дівчина прокинувшись злою і нервовою, намагалася хоч якось підправити зовнішній вигляд за допомогою косметики. А Юрко з нещасним виглядом стояв на загальній кухні і смажив картоплю.

Здається, він справді злякaвcя, що Ірина образиться. Як би там не було, вона прийняла його картопляні «вибачення» з видом «так має бути», що і визначило тон подальшим стосункам.

Дівчина чесно намагалася не маніпулювати його oстрaхoм її oбрaзuтu.

Але знали б ви, як важко не сісти на шию, яку тобі наполегливо й методично підставляють.

Тому з часом приготування їжі, миття посуду, прибирання квартири, не кажучи вже про винесення сміття стали святими обов’язками Юрка. Через це сімейна пара, звичайно розійшлася, адже такого напруженого графіка – шеф на роботі і шефиня вдома – Юра витримати не міг.

Другим судженим Ірини став красень-кубинець з вишуканим французьким ім’ям Андре, якому подобалися її очі і ноги. Але змиритися з європейською стрункістю кoхaнoї кубинець не міг. Кубинці люблять дівчат з красивими круглими формами.

«Щоб бути для тебе смачненькою, мені потрібно добре їсти», – кокетливо тягнула хитра Ірина. І що б ви думали? Кубинець подолав імідж блискучого «мачо» і навчився готувати!

Дівчина відповідально з’їдала усі його приготовані страви, але її природна конституція виявилася зовсім не здатною до накопичення жирових клітин, і кубинець кинув Ірину заради товстої кубинки.

Її третій шлюб був найважчим випадком. Студент філфаку Олексійко, молодший за Ірину, з пуританської сім’ї: мама в ролі «подай-принеси», тато – на дивані.

Олексійку були з дитинства прищеплені норми, що існують в його сім’ї: хлопець за все своє життя палець об палець не вдaрuв, а на кухню виходив лише поїсти.

Втім, Ірина не сумувала: «От і добре, тепер все буде так, як у всіх – я буду типовою дружиною, у нас буде типова сім’я». Та не так сталося, як гадалося.

Але як могла Ірина стати біля плити, якщо стільки років її пестили та плекали попередні чоловіки? А як можна було поставити до плити Олексійка, якщо він навіть цибулю не вмів нарізати?

Тому одного разу вранці, після казкової ночі, дівчина попросила свого чоловіка посмажити грінки до чаю. Треба зауважити, Олексійко не відмовився. Але коли Ірина гордо випливла на кухню після ранкового марафету, щоб насолодитися кулінарним шедевром, її спіткало жoрстoкe розчарування. З мокрої жовтої грінки, піднятої двома пальцями, непристойно стікав білок.

Тому, дівчина мовчки поклала грінки назад у тарілку і також мовчки насмажила нові. «Я просто вперше в житті сам смажив грінки», – спробував виправдатися Олексійко. «Так, – відповіла Ірина поблажливо, – ти ще зовсім молоденький».

На превеликий подив Ірини, комплімент був сприйнятий як найглибша образа. У філолога Олексійка спрацював синдром відмінника, адже він звик все робити на п’ятірку.

Природно, що спочатку він навчився на п’ятірку смажити грінки, потім на п’ятірку варити борщ, до кінця першого року спільного життя з Іриною він вже на п’ятірку пік печиво.

Що й говорити, своїм третім чоловіком Ірина дуже дорожить, адже він так цінує її внесок в його особистісний розвиток. Каже, що тільки з Іриною він став справжнім чоловіком.

Читайте також: “ТИ Ж УСВІДОМЛЮЄШ, ЯКУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НА СЕБЕ БЕРЕШ? АДЖЕ, ДИТИНА – ЦЕ НЕ НА ДВІ ГОДИНИ ПОГРАТИ, ЦЕ НА ВСЕ ЖИТТЯ”

А Ірина усіма можливими способами підтримує в ньому цю впевненість. Каже, що кращі кулінари світу – чоловіки, кращі кравці – чоловіки, кращі педагоги – теж чоловіки! І взагалі чоловіки найкращі!

Тож Олексійко «на радощах» продовжує творити дива у сімейно-побутово-кулінарному житті. Тому Ірина навіть і не знає, що вона може порадити Оксані.

Автор – Ірина Белоцька

Джерело.

Related Post

facebook