Нещодавно я дізналася, що моя подруга Олена вирішила розлучитися зі своїм чоловіком. Мені було дуже важко в це повірити, адже вони у шлюбі 15 років. Я б ніколи й подумати не могла б, що подібне може їх спіткати.
Олена попросилася тимчасово пожити з дитиною у своїх батьків. Тимчасово – це на пів року, поки вони з чоловіом вирішать своє квартирне питання. Адже мають спільну квартиру, яку хочуть розміняти.
Якось Олена мені пожалілася. Що прийшла до батьків в сльозах, а вони її не розуміють і не підтримують.
– Згоди на розлучення не даємо, а якщо ти все ж вирішила, то на нас не розраховуй, – мовив ще з порогу батько.
Олена думала, що мама її підтримає:
– Мамо, я з ним нещаслива!
– Олено, а що ти хочеш взагалі? Я не розумію! Твій чоловік не п’є, слова грубого ніколи не сказав, посаду хорошу має, зарплата велика! Ну що тобі ще потрібно? – Здивувалася мама.
– Так, відсутність недоліків вже вважається головним пріоритетом, – плакала нещодавно в мене на кухні Олена. – Слова грубого він, звичайно, може і не сказав мені, але й лагідного теж ніколи не промовив, та й про всі уїдливі слова його в мою адресу мамі ж не розкажеш. Зарплата, каже? Є така справа, висока зарплата і просування по на роботі, так, його там цінують як працівника. Тільки витрачає він цю зарплату за своїм розумінням: сьогодні курку купить, завтра ремонт у ванній затіє – радитися зі мною і разом приймати рішення – це не в його правилах. Загалом, у мене ніякої стабільності.
Мені було шкода Ольгу, я розуміла, що їй потрібно комусь розповісти про свої почуття. Тому я її уважно слухала, а вона продовжувала далі:
– Щоб дав грошей на зимовий комбінезон дитині, це ще потрібно довести, що дитині потрібний той комбінезон, адже старий доволі не поганий, і нічого, що трішки короткий, це ж дитя. Всі мої пориви і починання присікаються на корені: ти не впораєшся.
Нещодавно Олена вирішила змінити роботу. Планувала піти на відповідальну і високооплачувану посаду. Хотіла, щоб чоловік побачив, що вона все зможе, вона теж людина, яка варта поваги у своєму домі, з якою потрібно теж рахуватися.
Але дитина захворіла, і чоловік обіцяв приїхати раніше і посидіти з дитям – їй потрібно було представити готовий проект. Але чоловік не приїхав. Причому навіть заздалегідь не попередив – все в останній момент.
Так Олена і втратила роботу.
– Рідні та друзі кажуть, що я геть здуріла. Якщо розлучуся з ним, то ще пошкодую, до мого чоловіка черга вишикується, а я стану самотньою жінкою в роках з причепом – ділиться подруга. – Якщо вже навіть мама мене не розуміє, що про інших говорити. Але я виходила заміж, бо кохала, думала чоловік теж буде мене поважати і цінувати у шлюбі. А зараз у мене постійний стрес. Я себе втрачаю в цих відносинах.
А багато жінок живе так все життя, керуючись принципом: “У інших ще гірше” або “дитині потрібен батько”. Тільки навіщо орієнтуватися на гірші стосунки в сім’ї? Навіщо показувати дитині такий приклад сім’ї, де батьки ледве терплять один одного, зате з боку всі заздрять сімейній їдилії? Вже краще жінці бути одній, навіть маючи дитину, але жити вільно і щасливо. І ніхто вам не заборонить шукати своє щастя, скільки б років вам не було! А ви що скажете?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел