fbpx
Життєві історії
У вівторок я прийшла додому з роботи дуже втомлена і відразу заснула. Чоловік розбудив мене і попросив розігріти їжу. Я була здивована, невже Андрій не міг сам собі розігріти вечерю, адже я все приготувала. Я встала, одягнулася, залишила дітей і чоловіка і поїхала до батьків. Думала вони мене зрозуміють, але мама чказала, що Андрій правий, щоб я повернулася додому. Тоді я поїхала до брата, але даремно

Чомусь я відчуваю, що, напевно, моя історія не буде новою. Але все ж мені хочеться почути слушну пораду саме у моєму випадку і отримати підтримку. Адже навіть мої рідні батьки вважають, що я не права. І підтримувати мене в цій ситуації не збираються зовсім.

Я вже 8 років в шлюбі. Як і будь-яка жінка, я мріяла, про щасливу та хорошу сім’ю. Я розумію, яка роль відведена дружині. Тому весь час я намагалася підтримувати свого чоловіка. У той час як Андрій заробляв гроші, я займалася побутом, старалася, щоб у нас в будинку було затишно та чисто. Але зовсім ніяк не бажала перетворитися на безкоштовну домашню служницю. Перш за все, я жінка і хочу, щоб чоловік мене кохав, турбувався про мене, а не лише користувався моєю добротою.

У нас двоє дітей. І практично все наше подружнє життя я перебувала в декреті. Займалася вихованням дітей, готувала і містила будинок в порядку. Але ось декрет закінчився, і я вийшла на роботу. Тепер я спостерігаю реальне ставлення чоловіка і дітей до своєї праці. Крім мене ніхто нічого не робить по дому. Гаразд, ще молодший син, йому всього 5 років, тому до нього претензій я не маю, він ще зовсім маленька дитина. Але все ж він бере приклад з тата і старшої сестри. Дочка ніколи навіть чашку за собою не помиє. А коли я роблю їй зауваження, то вона відповідає, що це мій обов’язок, адже я мати і господиня в домі. І це не дивно, адже саме так і вважає мій чоловік.

Він абсолютно ні в чому не хоче мені допомагати. Адже він втомлюється на роботі. А то, що я приходжу з роботи і починаю готувати їжу і прибирати заворушення, він вважає цілком очевидним. Але я так само, як і він, втомлююся на роботі. А залишатися домогосподаркою і бути домогосподаркою для своїх рідних я не хочу. Мені теж хочеться самореалізовуватися і займатися улюбленою справою, приділити час собі, адже я теж жінка, хочу гарно виглядати, красиво одягатися.

Дуже багато разів ми з ним розмовляли на цю тему, сто раз я просила Андрія переглянути свої погляди. Але у нього одна відповідь – жінка повинна доглядати за чоловіком і дітьми. І ось, після того, як я, прийшовши з роботи, заснула від втоми, чоловік розбудив мене, щоб я розігріла вечерю. Не приготувала, а просто розігріла. Погодьтеся, на це здатна навіть мала дитина. Я не витримала, і, залишивши дітей з чоловіком, поїхала до батьків. Я хотіла, щоб він відчув на собі всі так звані “плюси” моєї нелегкої долі. Думала, що хоч це допоможе йому одуматися. Але сталося все не так, як я на те сподівалася.

Я приїхала до батьків в надії на підтримку, адже вони мені рідні люди, можуть зрозуміти непросту ситуацію, яка склалася у їх рідної донечки. А моя мама сказала, що вони не будуть брати в цьому участі. На її думку, мій чоловік правий, а я своєю витівкою лише можу зруйнувати свій шлюб. Переночувавши у батьків, я поїхала до брата. Але тут я теж не можу надовго затримуватися. Якщо я просто повернуся додому, то буду виглядати зовсім нерозумною жінкою і всі будуть сміятися, життя моє не зміниться на краще. А моя сім’я і далі буде сприймати мене, як безкоштовну хатню робітницю. І ось, що мені тепер робити? Як довести чоловікові, що я перш за все жінка, а не служниця для нього і дітей? Так хочеться жити в спокої і гармонії. Як мені все змінити?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – delfi.

facebook