fbpx

У першому шлюбі я прожила лише 2 роки. Чоловік покинув мене. І тоді я вирішила, що більше такої помилки ніколи не зроблю. Коли ми стали жити з Романом, я не розуміла, що мені доля подарувала хорошого чоловіка. Я жила, як подобалося мені: сиділа на роботі до ночі, могла прийти додому, аж вранці. А він чекав і вірив мені. Та одного дня Роман сказав, що більше так жити не хоче. Лише тоді я зрозуміла, що сама загубила своє жіноче щастя

Рік тому, мене покинув чоловік, якого я дуже сильно любила, за якого була готова на все. В шлюбі ми прожили всього два роки. Я дуже сильно його кохала, а він, здається просто дозволяв мені його кохати. З часом він знайшов ту яку мабуть покохав сам і я йому не була більше потрібна. Розлучення далося мені непросто, я довго сумувала після того.

Відразу після того, як мій сум став відходити я вирішила, що відтепер любити будуть тільки мене, свої ж почуття я сховала далеко. Через пів року мені зустрівся симпатичний чоловік. Він був старший за мене на сім років, звали його Роман. Ми почали з ним зустрічатись, він дуже покохав мене і я розуміла, що заради мене Роман був готовий на все.

Ми почали жити цивільним шлюбом. Роман дуже хотів зі мною одружитись, але я була проти. Я ж тільки вдавала, що кохаю його. У той час, коли він був на роботі, я зустрічалась з іншими, добре і весело проводила час. Він же чекав мене вдома, бувало таке, що навіть до ранку, вірив всім моїм “казкам”, якими я виправдовувала себе.

Тоді я виправдовувала себе тим, що чому іншим можна грати моїми почуттями, а мені ні. Я була впевнена, що роблю все правильно. Адже я ж з ним і він мене кохає і прийме будь-яку. Я вела себе точнісінько так, як мій колишній чоловік. Я взагалі не замислювалася про те, як йому все це неприємно. І лише коли він сів і сказав, що більше так не може, я зрозуміла, що я наробила. Адже поруч така хороша людина, яка готова заради мене на все. Він пішов від мене, витерпівши мої вибрики майже два роки. І тільки зараз я зрозуміла, що не потрібно користуватися людьми, які нас щиро люблять і вірять нам.

Зараз я залишилася сама. Я дуже сумніваюсь, що ще коли-небудь у своєму житті, я зможу зустріти такого хорошого чоловіка, як Роман. Я дуже шкодую, що вела себе так, можливо спробувати поговорити з ним і попросити вибачення, якщо він взагалі захоче зі мною спілкуватись. Чи залишити все як є і жити далі – навіть і не знаю.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page