Одружилися ми з чоловіком дуже молодими, відразу після інституту. До батьків йти не хотіли, ми влаштувалися на роботу і зняли собі квартиру. Паралельно стали збирати собі на житло. Самі з цим питанням ми не могли впоратися, тому нам допомогли батьки.
Основну суму нам квартиру дала свекруха. Вона все життя працювала на керівних посадах, тому гроші у неї були постійно. Вона не тільки нам квартиру допомогла купити, вона і собі збудувала дуже гарний будинок.
Квартира у нас двокімнатна, проте велика, і в гарному, зручному для нас усіх районі. Тут виросла наша дочка, яка з нами зараз не живе. Вона виїхала за кордон і найближчим часом додому повертатися не планує. Там у неї вже є чоловік, дитина, так що за дочку ми спокійні.
Моїй мамі 68 років, живе вона сама в селі і зараз дуже нездужає. Так як свекруха, грошима вона нам не допомагала, але все життя важко працювала, тримаючи господарку і обробляючи город, щоб забезпечити нас необхідними продуктами. А це теж дуже непогана підмога, адже ми все життя майже ніколи нічого з продуктів і не купували, мама з села передавала все від картоплі і до м’яса.
Я подумала, що буде добре, якщо ми маму заберемо до нас. Але в цей час також захворіла і свекруха, і теж потребувала нашої допомоги. Чоловік сказав, що треба забирати маму до нас, адже саму її залишати не можна.
Виникла дилема: кого ж з них забирати? Дві мами в нашій квартирі не помістяться. Я довго думала, як вирішити цю проблему, але нічого придумати не могла.
Розмови з чоловіком теж не виходило, він твердо стояв на своєму – треба забирати його маму, адже вона допомогла нам квартиру купити.
Через це у нас дуже зіпсувалися стосунки. Але неочікувано свекруха сама знайшла вихід: вона запропонувала і нам, і моїй мамі переїжджати до неї, принаймі на цю зиму, а там побачим.
Будинок у свекрухи великий, ми без проблем там поміщаємося усі. Автомобіль у нас є, так що проблем з добиранням на роботу нас не буде.
Свою квартиру ми на кілька місяців здали квартирантам, а за отримані гроші купили генератор. Тепер ми будемо ще й із світлом.
Я вважаю, що в наш нелегкий час головне – це тепло і світло людських душ. Тільки так ми зможемо вистояти.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.