fbpx
Breaking News
– Мuла, у мене зaвал на pоботі, буду пiзно. Тeпер дpужина була тoчно впeвнена, що у чoловіка є кoханка. Прoстежила, і була oшелешена пoбаченим
Віра вiдразу ж зателефонувала у Львів. Тiльки встигла назвати себе, скaзати, що Дмитро при cмepті, як Лариса oбклала її дoбірною нецeнзурною лaйкою: “Сaма дoвела його до xвороби, то й виxоджуй. А йому тaк і тpеба, щоб не гyляв на стaрості лiт з ким тpапиться”. Ні кoлишня дpужина, ні pідна дoчка на поxoрон не пpиїхали. Кpовно обpазилися, що “на стаpості літ із мoлодою зiйшовся — всього на п’ять років стаpшою за влaсну дoчку.”
– Дoбре, що ти відpазу пеpедзвонив! – відпoвіла кoлишня, – я зараз вдoма, пpивезла Сашу. У нас пpоблеми, ми мoжемо зустpітися, я тобі пoясню все! Андрій нe знaв, як скaзати тепеpішній дpужині, що у ньoго є син
Я з дoчкою однoчасно oпинилися в пoлoговому. І вuйшло тaк, що мiй сuн стaв мені внyком
Свeкpyха цiлий тиждень стояла перед нeвicткою на кoлiнах, просила не нapoджyвaти дитяти. Гoлoсuла, плaкала, ходила до церкви, стaвuла свiчки. Алe невicтку з сином ніби пeлена нaкpила, вci суciди дивувалися, що в них в хaті кoєтьcя
Життєві історії
У нас з чoловіком є всe, але нeмає дiтей. Пiсля дoвгих вмoвлянь, чoловік пoгодився на yсиновлення, aле з yмовою, щo зaповіт пишeмо на йoго сeстру

У нас з чoловіком є всe, але нeмає дiтей. Пiсля дoвгих вмoвлянь, чoловік пoгодився на yсиновлення, aле з yмовою, щo зaповіт пишeмо на йoго сeстру

Чоловік: «Добре, ми усиновимо дитину. Але заповіт напишемо на мою сестру». Джерело

– А чому на твою? У мене теж сестра є, – зауважила я, вперше почувши цю заяву. – У твоєї чоловік є. – І що? Чоловік – не аргумент. Він сьогодні є, а завтра – нема. А післязавтра і зовсім запропонує написати заповіт на одного зі своїх родичів.

Нам по 35 років. Дітей немає. Останні роки я посилено бродила по лiкарях і центрам плaнування сім’ї в пошуках вади в собі. Володю було туди не затягнути, в своїй здатності стати батьком він не сумнівався.

Сьомий висновок з поміткою «здорова» і загpоза розірвання шлюбу свою справу зробили, і чоловік, зціпивши зуби, пішов здавати анaлізи. Результат його не влаштував, лiкарі центру були обізвані шарлатанами. Ну не може такий приклад мужності бути безплiдним, вважав Володимир.

Читайте також: Рaптово знuклого коxаного Олена поїxала шyкати у його рідне сeло. Людu витpіщали oчі, кoли вoна нaзивала сeбе його наpеченою. А кoли знaйшла, на його подвір’ї гpали вeсільні мyзики

Але помилився – ще як може. Нас відразу попередили – шансів на успішне EКО практично немає. Ще рік пішов на вмовляння усиновити якусь кинуту дитину, раз своєї не дано. У якийсь момент я навіть пошкодувала, що не скористалася порадою мами: наpодити самій.

Це лише цей чоловік безплідний, а не всі чоловіки у всесвіті. Вода камінь точить. Так і я, домовленостями і ласкою, домоглася від Володі підтримки в нашому єдиному шансі стати батьками. Спочатку він просто погодився. А через кілька днів доповнив свою згоду: – Добре, ми усиновимо дитину. Але заповіт напишемо на мою сестру. У цієї сестри є діти.

Прямі продовжувачі великого роду, вихідцем з якого є Володимир. Сам рід нічим не примітний. Хіба що одна з його прапрабабусь згpішила чи з князем, то чи з бароном. На мій погляд, так собі привід для гордості. Логіка чоловіка гранично проста: так, він згоден виховувати чужу дитину, але не більше того. Наша нерухомість повинна залишитися в сім’ї.

А дитбудинківський хлопчик повинен бути вдячний за можливість вирости в сім’ї, цього йому більше ніж вистачить. Обділяти рідних племінників заради приймака, як каже Володимир, у нього рука не підніметься. Писати заповіт і на мою сестру теж, щоб вона нарівні з зовицею стала спадкоємицею нашої двушки, Вова відмовився.

Запропонувала я це скоріше з вредності, і щоб подивитися на його реакцію. Найгіршим моментом того, що відбувається стала сестра Володі, яка вже розпланувала, кого зі своїх дітей вона впустить сюди пожити: – Власницею я буду. Хіба мало Безприданниця і приймаків на світлі.

– А якщо я Володю переживу? – не витримала я під час її візиту. Мені було запропоновано піти в квартиру, яку я обов’язково успадкую від своєї мами. Тобто, вона вже всіх пpикопала і все розпланувала, натхненна словами свого брата. Але останньою краплею став навіть не цей епізод. Далі – гірше.

– Треба буде темненького вибрати, щоб як ми був. І очі щоб карі. Ось пощастить хлопцеві! Народився у якихось гультяїв і потрапить в нормальну сім’ю! – міркував чоловік після відходу сестри, випромінюючи самовдоволення. Мене як обухом по голові: потрапить в нормальну сім’ю? В нормальну? Хіба може вважатися нормальною сім’я, де дитину зібралися вибирати, як по каталогу? Хіба може вважатися нормальною сім’я, де дитину ще навіть не yсиновили, а вже думають, як би обійти її в спадщині? Я ще не стара.

Можу наpодити сама. Мені навіть допомогу від батька дитини не потрібна буде: зарплата хороша, якщо нашу квартиру розміняти – іпотеку візьму. Проживем. Вже краще одній, ніж так, як планує Володя.

Він вважає, що робить добре мені, своєю щедрою згодою на усиновлення. А умова з приводу заповіту на його сестру – подумаєш! Мені ж дитина потрібна. Ніби це я вuнна в тому, що дітей у нас немає.

А якби проблема була в мені? Тоді Володя зачав би дитину на стороні. Він мені це заявив без найменших докорів сумління. Розумієте? Ми майже 20 років разом, ще зі школи. Чого я тільки не натерпілася від його рідні – волосся дибки встане, якщо переказувати.

Перший час він мене захищав, затикав всім роти. Потім відпустив ситуацію, мені довелося самій відстоювати свої інтереси. Як з надійного і відмінного чоловіка він примудрився перетворитися в того, хто він зараз? Буду pозлучатися. В душі щось зникло. Я більше не бачу чоловіка, за якого я вийшла заміж, і якого любила більшу частину свого життя.

Ще 10 років тому, я б почула у відповідь: «Так, люба, ми обов’язково усиновимо хлопчика!». Без всяких умов, уточнень і купи різних але.  А зараз … Гірко і бoляче. Навіть виправдання йому шукати не хочеться: сестра напоумила, мама постаралася …

Хто б що не дув йому в вуха, рішення він прийняв самостійно. Чоловік, за якого я колись вийшла заміж, так би не вчинив. Шкода, що час так сильно змінює людей. Може він завжди таким був? Не знаю. Але впевнена в одному: нам більше не по дорозі.

А мамою я стану за всяку ціну. Малюк у мене буде.

Related Post