fbpx
Життєві історії
У нас чоловіком великий двоповерховий будинок, то ж коли не стало мого батька, ми вирішили маму забрати до себе. Але одного разу ввечері між нами відбулася серйозна розмова, після якої мама зібрала валізи і пішла від нас. А через місяць вона нам зателефонувала і повідомила, що вона вийшла заміж. Не розумію я її, як вона могла таке зробити, адже їй 60 років

Мої батьки були зразком сімейного благополуччя, прожили разом душа в душу 35 років. У 65 років тата раптово не стало. Мамі на той момент було 60 і вона залишилася одна. Залишити маму на самоті ми не могли, тому вирішили перевезти її до себе.

У нас чоловіком великий двоповерховий будинок, двоє дітей. Місця вистачить усім. Та й мамі поруч з нами буде не нудно і завжди знайдеться заняття. Мама водила дітей в школу, потім забирала їх і вела на гуртки. Дочка відвідувала музичну школу, а син займався спортом. Чесно кажучи, мама зняла з моїх плечей багато турбот. Я могла працювати на повну і не думати про те, що з моїми дітьми щось трапиться.

Мені здавалося моя мама нарешті заспокоїлась і була по-справжньому щаслива. Ми жили однією великою і дружною сім’єю.

Але якось ввечері я помітила, що мама постійно в піднесеному настрої, ходить, наспівує щось собі. Потім мама почала кудись відлучатися, їздила в місто, казала, що у справах. Водити дітей на гуртки було нікому. Мені довелося кидати всі свої справи і мчати до дітей, щоб після школи вони встигли на додаткові заняття.

Я не була в захваті від такої маминої поведінки. Але мама на мою думку не звертала ніякої уваги. Вона робила те, що подобалося їй. Пізніше з’ясувалося, що мама ходить на зустрічі з якимось чоловіком. Вона все частіше почала йти з дому на прогулянки, в кіно і парк. Я ніяк не могла з цим змиритися, не могла зрозуміти, навіщо їй це. Мама вже в такому віці, чого їй ще не вистачає.

Наш дім – повна чаша, у мами є своя кімната і все, що їй треба. Я все ще себе я тішила думкою, що це спілкування незабаром закінчиться.

Якось увечері мама запросила мене на серйозну розмову. Вона сказала, що збирається заміж і запитала мене, що я думаю з цього приводу? Я була ошелешена. Яке заміжжя в 60 років? Вона недавно стала вдовою. Її сім’я – це ми. Невже їй не вистачає нас? Навіщо обов’язково йти в РАЦС?

Мама на мене дуже образилася. Сказала, що я егоїстка і не розумію її. Вона зібрала свої речі і з однією валізою відправилася до того чоловіка. Не телефонує мені зовсім.  Я теж не стала їй дзвонити. Не хоче – не треба.

Цілий місяць тривало наше нерозуміння. Я не хотіла приймати ситуацію такою, як вона є, і мама крок назустріч робити не збиралася. Вона мене залишила одну зі своїми клопотами. Їй зовсім не шкода, що мені доводиться розриватися між дітьми, роботою і домашнім господарством.

Кілька днів тому, мама таки набрала мій номер і сказала, що вона вийшла заміж. Я не розумію якої реакції вона очікувала від мене? Що я кинуся її вітати? У моїх очах вона зрадила пам’ять про батька, а значить мене. Їй чужа людина стала важливішою, ніж дочка і внуки. Я не уявляю як далі буде складатися наше спілкування.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page