З своїм майбутнім чоловіком я познайомилася ще в університеті. Я була студенткою останнього курсу, а він був старшим від мене на два роки. Наші відносини розвивалися стрімко і буквально через пів року ми одружилися. У нас не було великого весілля, ми просто розписалися.
Це все сталося дуже спонтанно для нас і наших сімей, перед весіллям ми навіть не встигли познайомитися з батьками. Як виявилося пізніше, дуже навіть дарма. Моя свекруха відразу мене не злюбила за те, що я «забрала» у неї єдиного синочка. Вона щодня телефонувала мені і розповідала, що я недостойна бути її невісткою. Перед цим вона детально вивчила мою автобіографію і щодня обговорювала новий сюжет з мого життя.
Вона дорікала мені в усьому, в чому тільки можна було. Я ж намагалася не реагувати на це і завжди терпіла, не розповідала нічого чоловікові, бо не хотіла так негарно починати наше сімейне життя.
Далі більше – вона опрацювала мого чоловіка, я не знаю, які вона приводила аргументи, але він просто на дух перестав переносити моїх батьків. До цього у них були чудові стосунки. Він завжди приїжджав до них на вихідні і допомагав в домашніх справах, з татом вони любили разом щось майструвати.
Я якось не звикла до розбратів в сім’ї і намагалася помирити чоловіка з батьками, хоч і приводу сваритися власне не було. Але він відмовлявся. Коли я питала, чому змінилося його відношення до моїх батьків, він просто мовчав або говорив, що нічого не змінилося. Ніби я сама не бачу. Кожне свято або подія, коли ми всі збираємося, проходить в тиші, тому як родичі чоловіка постійно незадоволені моєю присутністю. І це, на хвилиночку, в моєму ж домі.
Відносини в родині дуже напружені. Ми з чоловіком практично не розмовляємо через постійні непорозуміння. Нещодавно, після двох років мовчання, мій чоловік все мені висловив, що він думає про моїх батьків. Виявилося, що причина різкої зміни ставлення до них дуже проста. Це було давно, коли у мене вдома були мої батьки і свекруха.
Моїй мамі набридло слухати докори свекрухи в мою сторону, вона зробила їй зауваження, що свекруха сприйняла як особисту образу. Це і було початком. Свекруха наговорила моєму чоловікові, що мої батьки її не поважають і він, звичайно ж, повірив їй. Як можна бути такою підлою і свідомо руйнувати наш шлюб? Це ж твоя сім’я і твій син.
У моєї мами нещодавно був день народження. На святі було багато гостей, але моя свекруха, хоч і була запрошена, не прийшла. Чоловік пішов зі мною, але весь вечір мовчав, через що мені було дуже незручно перед мамою.
Я зараз просто в тупиковій ситуації, так як дуже люблю свого чоловіка і поважаю своїх батьків. Моя сім’я – найважливіше для мене і я не можу просто дивитися, що зараз з нею відбувається.
Що мені робити? Як знайти вихід із ситуації і помирити рідних? Зараз у мене абсолютно немає ідей, як вирішити цю ситуацію. Але вирішувати щось потрібно, бо так далі жити не можна.
Фото ілюстративне – poradnuk.
