Я знала, що гроші зруйнували стосунки не в одній родині, але ніколи б і подумати не могла, що ця проблема торкнеться і нашої родини також.
Наша єдина донька Олеся перестала спілкуватися з нами після того, як ми відмовилися продавати квартиру.
В свій час ці дві кімнати, в яких ми прожили ціле життя, Іван, мій чоловік, отримав у спадок від свого батька. Квартира була, так би мовити, сімейною спадщиною, яка дісталася Івану.
Працювали обоє ми на заводі, ростили доньку, намагалися їй дати все необхідне.
Олеся закінчила університет, вийшла заміж. Зять Сергій нам сподобався. Жити їм було ніде, тому ми запропонували їм жити у нас – віддали їм більшу кімнату, а самі перейшли в меншу.
Сергій відразу прийнявся хазяйнувати, а ми були лише цьому раді. Спочатку він захотів робити грандіозний ремонт, але запитав, чи маємо ми гроші.
Коли зрозумів, що таких коштів у нас немає, від ідеї з ремонтом відмовився. Сказав, що потрібно просто поміняти дещо, але вистачило його лише на те, що замінити кран на кухні.
А потім дочка з зятем захотіли продати цю квартиру і купити іншу в новобудові.
Цей будинок для них був вже дуже старим. Зять постійно говорив, що робити тут ремонт немає ніякого сенсу.
Якось вони покликали мене з Іваном на кухню і сказали про свій намір продати квартиру і купити зовсім іншу в новобудові, щоб там було зручніше робити все, що вони хочуть. Іван уважно слухав їх і все зрозумів.
Він сказав, що не проти такого плану, але за однієї умови – нове житло потрібно буде оформити на його ім’я.
Я в цьому підтримала свого чоловіка, адже всяке в житті може бути, і не хочеться залишитися на старість без нічого.
Очевидно, що на таку відповідь діти не розраховували. Вони навіть образилися.
Зять сказав, що ми йому не довіряємо, і що він хоче бути власником квартири.
Олеся була з ним згідна, вона вважала, що нову квартиру треба оформляти на них.
Але ж в такому випадку ми залишаємося і без житла, і без гарантій – тому я була проти.
Зять в той же вечір забрав Олесю і вони пішли з дому. На наступний день донька повернулася за речами. Вони пішли на знімання.
Зараз Олеся не телефонує і не приходить до нас. Навіть на день народження не дзвонить привітати.
Ось так. А ми з Іваном щиро не розуміємо, що ми зробили не так.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Я стала помічати, що моїй невістці хтось часто телефонує. Вона виходить з кімнати і йде розмовляти, щоб ніхто не чув. Потім одягається, виходить з дому, а повертається дуже щасливою і з гарним настроєм. Одного разу я таки наважилася і прямо запитала Олену в чому причина таких походеньок
- Два місяці тому я на пенсію вийшла. Так зраділа тому, думала відпочину. Та чоловіка мого наче хтось підмінив. Важко мені з ним, хоч бери й розлучайся на старості років
- Нещодавно нам з Італії прийшла звістка, що мама чоловіка там в лікарню потрапила, і треба, щоб хтось туди поїхав до неї. Зовиця ще рік тому виїхала з дітьми в Канаду, тому вона зразу сказала, що зараз поїхати в Італію їй не вийде. Мій чоловік теж не зможе виїхати, а інших родичів у свекрухи просто немає. Я зразу зрозуміла, що ця особлива місія – догляд за свекрухою, випаде на мене, бо просто більше нікому
- Сусідка мені розповіла, що Степан хлопець хороший, і батько у нього людина справедлива, але от мама нам життя не дасть, такий от у неї характер, її всі люди в селі стороною обходять. Але Степан обіцяв, що з часом ми побудуємо свою хату і переїдемо, тому з батьками ми будемо жити недовго. Я вийшла заміж, але пошкодувала про це
- Донька моя довго не могла няню для дитини знайти, а дуже спішила вийти на роботу після декрету, бо у неї висока зарплата. Пошуки няні затягнулися і зять запропонував мені тимчасово посидіти з їх дитиною, поки вони когось знайдуть. Я, звісно, погодилася, але тоді ще не знала, як обернеться це все