fbpx

У мого зятя було багато планів. Спочатку він хотів робити ремонт в квартирі за наші гроші, потім, взагалі, надумав продавати нашу квартиру, щоб купити новобудову. Ми з чоловіком подивилися на все це, і відмовили їм – тепер донька з зятем з нами не розмовляють

Я знала, що гроші зруйнували стосунки не в одній родині, але ніколи б і подумати не могла, що ця проблема торкнеться і нашої родини також.

Наша єдина донька Олеся перестала спілкуватися з нами після того, як ми відмовилися продавати квартиру.

В свій час ці дві кімнати, в яких ми прожили ціле життя, Іван, мій чоловік, отримав у спадок від свого батька. Квартира була, так би мовити, сімейною спадщиною, яка дісталася Івану.

Працювали обоє ми на заводі, ростили доньку, намагалися їй дати все необхідне.

Олеся закінчила університет, вийшла заміж. Зять Сергій нам сподобався. Жити їм було ніде, тому ми запропонували їм жити у нас – віддали їм більшу кімнату, а самі перейшли в меншу.

Сергій відразу прийнявся хазяйнувати, а ми були лише цьому раді. Спочатку він захотів робити грандіозний ремонт, але запитав, чи маємо ми гроші.

Коли зрозумів, що таких коштів у нас немає, від ідеї з ремонтом відмовився. Сказав, що потрібно просто поміняти дещо, але вистачило його лише на те, що замінити кран на кухні.

А потім дочка з зятем захотіли продати цю квартиру і купити іншу в новобудові.

Цей будинок для них був вже дуже старим. Зять постійно говорив, що робити тут ремонт немає ніякого сенсу.

Якось вони покликали мене з Іваном на кухню і сказали про свій намір продати квартиру і купити зовсім іншу в новобудові, щоб там було зручніше робити все, що вони хочуть. Іван уважно слухав їх і все зрозумів.

Він сказав, що не проти такого плану, але за однієї умови – нове житло потрібно буде оформити на його ім’я.

Я в цьому підтримала свого чоловіка, адже всяке в житті може бути, і не хочеться залишитися на старість без нічого.

Очевидно, що на таку відповідь діти не розраховували. Вони навіть образилися.

Зять сказав, що ми йому не довіряємо, і що він хоче бути власником квартири.

Олеся була з ним згідна, вона вважала, що нову квартиру треба оформляти на них.

Але ж в такому випадку ми залишаємося і без житла, і без гарантій – тому я була проти.

Зять в той же вечір забрав Олесю і вони пішли з дому. На наступний день донька повернулася за речами. Вони пішли на знімання.

Зараз Олеся не телефонує і не приходить до нас. Навіть на день народження не дзвонить привітати.

Ось так. А ми з Іваном щиро не розуміємо, що ми зробили не так.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page