Я точно знаю, що у мого чоловіка є гроші, але зі мною ділитися ними він не поспішає, і цей факт мене неабияк засмучує.
Чоловік і сам працює, заробляє непогано, і свекруха йому присилає з Італії свої заробітчанські євро, так що з фінансами проблем у нас нема.
Проте я, як дружна, просто не розумію, що відбувається.
Як ми лише одружилися, чоловік запропонував жити у нього вдома, адже його мама давно живе і працює за кордоном, а квартира у них трикімнатна.
Я погодилася, і навіть неабияк зраділа, бо жити окремо, без батьків – це на даний момент розкіш.
Але потім чоловік мене здивував, сказав, що у нас бюджет буде роздільний – кожен житиме за свої гроші.
Такій заяві я здивувалася, але погодилася, бо на той час я працювала і заробляла непогано, тому сидіти у чоловіка на шиї я не збиралася.
Ми домовилися все оплачувати по половині: і комуналку, і їжу, і товари для дому.
А те, що залишиться, кожен може використовувати на свій розсуд.
Поки я працювала, проблем не було, хоча мене трохи ображало те, що чоловік мене ніколи не питав, чи мені вистачає фінансів. Я ж жінка, мені і одяг потрібен, і взуття, і косметика, і салони краси, а це все дуже дорого коштує.
Та нехай, я змирилася. Але коли я пішла в декрет, то була впевнена, що ситуація зміниться, адже я перестала заробляти.
І справді, чоловік почав мені виділяти гроші, але строго по списку, який я йому писала. Мені можна було купувати лише найнеобхідніше.
Пояснює свою поведінку чоловік тим, що так він економить. Тепер у нас є дитина, і треба думати не про себе, а про неї.
Я нічого не маю проти, але ж я жінка, мені потрібно багато чого. Навіть новий одяг, адже я після народження дитини трохи набрала, і що мені тепер робити?
У мого чоловіка є висока зарплата, приблизно 25 тисяч гривень.
До того ж, свекруха висилає йому всі зароблені євро з Італії. А він все кудись витрачає, чи складає, не знаю.
І в цей час я маю економити на всьому, що мені треба, навіть шампунь, і той я зараз беру найдешевший.
Вже й не знаю, що мені робити, не думала я, що моє сімейне життя буде таким.
Я настільки від цього втомилася, що навіть думаю про розлучення, але це не вихід, адже у нас маленька дитина.
Що можна зробити в моїй ситуації?
Можливо, ще можна якось все змінити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна