fbpx
Життєві історії
У мене є двоє дітей, два сина, але для себе я прийняла рішення, що відпишу все молодшому. Знаю, що дітей треба ділити порівну, але старший син просто нічого не заслужив

Знаю, що дітей треба ділити порівну, але старший син просто нічого не заслужив. Тому я впевнена, що моє рішення є правильним.

У мене є двоє дітей, два сина, але для себе я прийняла рішення, що відпишу все молодшому.

Мені 64 роки, начебто, я ще не стара і про заповіт думати рано. Але останній рік я хворіла, кілька місяців лежала в стаціонарі і лише нещодавно прийшла додому.

Я давно вдова, чоловіка мого не стало ще 12 років тому. Відтоді я одна живу у будинку. Дім у нас добротний, чоловік в свій час трохи на заробітки їздив, і все своїми руками тут зробив.

Сини відколи одружилися, живуть окремо. Вони обидва крутяться, заробляють, будуються. Я допомогти особливо їм не маю чим, бо крім пенсії ніяких грошових надходжень у мене нема.

Навпаки, це мені тепер потрібна допомога дітей. І отут себе мої сини і проявили! Старший син робить вигляд, що нічого особливого не відбувається, мовляв, їм самим треба гроші, а те, що я лежу в лікарні – не біда, у мене ж пенсія є!

Ну добре, грошима він не може мені допомогти, але прийти до мене в лікарню, провідати маму, він міг? Чи невістка, його дружина, могла приготувати тепленького бульйончику і принести мені?

Та старший син з дружиною робили вигляд, що вони дуже зайняті і що у них немає часу. Лише один раз, для годиться, мені подзвонили, запитали як я.

Натомість молодший син привіз мене в лікарню, потім забирав додому машиною. Лікарям він все оплачував, а коли я хотіла дати якісь гроші, він казав, щоб я тримала їх у себе, ще пригодяться.

Невістка моя, його дружина, два рази на день до мене приходила з свіженькою їжею. То не кожна рідна дочка так би робила!

От я подивилася на це все, проаналізувала, і вирішила, що свій будинок я відпишу лише молодшому сину, він це заслужив.

Перед самим Новим роком до мене прибіг старший син. Він дізнався про мій намір, і став мене картати, що це нечесно.

Каже, що у нього двоє дітей росте, а у молодшого брата дітей немає. Мовляв, він мені внуків подарував, а я про них зовсім не думаю, хочу все майно віддати його бездітному братові!

Може воно і виходить негарно, але для себе я вже все вирішила. Молодший син заслужив більше! Мені не страшно буде з ним старість зустрічати, я впевнена, що ні він, ні його дружина мене в біді не кинуть.

А те, що Господь не дав їм діточок, то ж хіба їхня вина?

Ну так, не мають вони спадкоємців, ну і що? Вони ж самі ще молоді, їм ще і 40 нема. Нехай поживуть трохи для себе.

А колись, як діти старшого сина заслужать, він перепише все племінникам.

Ну хіба я не права? Мені здається, що вирішила я все правильно!

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page