fbpx

У мене був день народження, я запросила сестру до себе, і попросила, щоб вона привезла три піци з своєї піцерії. Само собою, я накрила гарний стіл, зробила кілька салатів, запекла м’ясо. Люба ніякого подарунку мені не принесла, і яким же було моє здивування, коли вона в кінці вечора попросила заплатити за піцу 500 гривень. Я без зайвих запитань витягла з гаманця гроші, віддала їх сестрі. А тепер думаю – що це було

Моя мама, яка вже багато років працює в Італії, дуже несправедливо поступила по відношенню до мене, адже моїй молодшій сестрі вона дала практично все, а мені – нічого.

Люба, моя молодша сестра, завжди вміла знайти підхід до мами. Їй ще з дитинства вдавалося випросити у неї найдорожчу ляльку чи нову сукню, навіть тоді, коли у мами не було грошей.

Я так не вміла, дякувала за те, що дають, і нічого не просила.

Зараз мені 40 років, у мене є чоловік і син-студент. Моя мама вважає, що у мене все настільки добре, що допомагати мені не треба.

В принципі, ми з чоловіком забезпечені найнеобхіднішим: будинок є, машина є, гроші на життя теж якісь є. Але цього всього ми самі досягали!

Я як лише заміж вийшла, так мама перестала давати мені будь-яку фінансову допомогу, сказала, що тепер у мене є чоловік, от нехай він і забезпечує мене.

Зовсім інша історія була з Любою. Вона вийшла заміж, і стала жити біля мами в нашому будинку. Він у нас доволі великий і добротний.

Там у народилося двоє перших дітей, і саме тоді мама вирішила їхати на заробітки в Італію. Звичайно, для того, щоб допомогти Любі.

Потім у Люби з чоловіком народилася третя дитина, потім четверта, а потім… він пішов від сестри до іншої жінки.

Що зробила моя мама? Стала шкодувати донечку і висилати їй гроші. Заодно і будинок наш на неї переписала, щоб Люба з дітьми була впевнена у завтрашньому дні.

15 років мама допомагає лише сестрі, а мене наче не існує. Навіть на день народження не вишле 100 євро! Постійно телефонує мені і розповідає, як Любі не пощастило в житті.

В минулому році моя сестра поїхала до мами в Італію на все літо, сказала, що хоче відпочити і щось підзаробити.

Повернулася вона додому з дуже великою сумою грошей і відразу відкрила піцерію. В Італії вона розвідала, що і куди, і спробувала відкрити щось подібне у нас в містечку.

Треба сказати, що справа у неї пішла дуже добре, всі люди хвалять і замовляють їхню піцу.

То ж я теж вирішила спробувати. У мене був день народження, я запросила сестру до себе, і попросила, щоб вона привезла три піци.

Само собою, я накрила гарний стіл, зробила кілька салатів, запекла м’ясо, думала гарно посидіти з сестрою.

Люба ніякого подарунку мені не принесла, але я не звернула на це увагу. Та яким же було моє здивування, коли вона в кінці вечора попросила заплатити за піцу 500 гривень.

Треба було бачити очі мого чоловіка, та й мої теж!

Я без зайвих запитань витягла з гаманця гроші, віддала їх сестрі. А тепер думаю – що це було? Приступ жадібності? Підприємницька заощадливість?

Я ж добре знаю, що піцерію Люба відкрила за мамині гроші. То невже моя сім’я не варта того, щоб нам просто так принести 3 піци?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page