fbpx
Життєві історії
– Ти чулa, у Наталки що стaлося? – oглянувшись на всі бoки, баба Клава змoвницьки наxилилася до Тамари і пoчала розпoвідати. В сeлі вона була відoмою плiткаркою, тому нoвину про те, що чoловік Наталки зaвів собі кoxанку в мiсті, смaкувала по-осoбливому. – Вона його вuгнала? – Cмішна ти, Тамаро. Відразу видно, що мiська. Куди ж вона від нього з двома мaлими дiтьми пoдінеться. У них і гoсподарство: город, корови, прибудову вони ще затiяли. Зpада в сeлі – це ще не пpивід для рoзлучення

Нoвину про те, що чoловік Наталки зaвів собі кoxанку в мiсті, баба Клава смaкувала по-осoбливому.

– Томочка, здрастуй. Не поспішай, зараз щось розповім, – зупинила жінку баба Клава. За матеріалами

Тамара – бібліотекарка в окулярах з товстою оправою поспішала після роботи додому, коли до неї підійшла відома в селі пліткарка.

Старенька Клавдія Микитівна, взагалі-то, була незлостивою людиною, але зовсім не вміла тримати язик за зубами.

До неї в гості приходили тільки, щоб вивідати інформацію, а так вона жила на краю села на самоті.

Оглянувшись на всі боки, баба Клава змовницьки нахилилася до Тамари і стиха почала розповідати:

– Ти чула, у Наталки що сталося? – і, не чекаючи відповіді, вона продовжила, – Чоловік у неї сьогодні з міста приїхав. За будматеріалом ганяв, та так з ночівлею там і залишився. А вранці приїхав, від нього духами жіночими тхне за кілометр. Це я в магазині відчула, за гoрілкою він заходив, – хвалькувато вимовила бабуся.

Тамарі хотілося швидше закінчити цю розмову – не любила вона плітки, але відразу перервати розмову не могла, незручно було. Зараз же, коли основна інформація була розказана, вона зважилася попрощатися:

– Клавдія Микитівна, побіжу додому, добре? Я тісто на хліб з ранку ставила – боюся, втече.

– Та нічого з твоїм тістом не буде, – поспішила з відповіддю настирлива старенька. – Слухай, що далі було. Наталка, коли Толік додому з’явився, відразу і духи відчула, і інші ознаки зpади на ньому побачила. Так ось, з качалкою його по городу поганяла, потім охолола. на кшталт – пішли вони будматеріали розбирати.

Читайте також: Ввeчері чолoвік знoву пoчав цю непpиємну рoзмову:- Ну чoму ти не xочеш пoїхати на свята в сeло до моєї матері? Олена нe знала, як бути, зустpічати Новий рік у свекpухи вона кaтегорично не xотіла, а самого вона його нe мoже вiдпустити до мaтері, а pаптом, там ця Вірочка знoву пpиїде

– Як, ось так відразу і пішли? Вона його не вuгнала? – здивувалася Тома.

Баба Клава тихенько засміялася:

– Cмішна ти, Тамаро. Відразу видно, що міська. Куди ж вона від нього з двома малими дітьми подінеться. У них і господарство: город, корови, прибудову вони ще затіяли.

***

Жінка не могла зрозуміти таких відносин. Тома переїхала в село рік тому, посварившись зі своїм нареченим, який зрaдив її з її кращою подругою. Краще вже одній, ніж з ким попало. Так вона вирішила для себе.

Почувши розповідь бабусі Клави, вона вкотре здивувалася, чому жінки прощають ззади і нашвидку попрощавшись зі старенькою, поспішила додому.

А бабуся Клава, яка життя прожила, вважає, що зрада в селі – це ще не привід для розлучення.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook