fbpx
Життєві історії
Цього року ми вирішили поїхати на море до батьків чоловіка. Все було добре, крім їжі. У холодильнику свекрухи стояло дуже багато каструль і всі вони були без кришок, у підсумку, всі запахи перемішувалися, і їжа мала неприємний запах

Мене звати Світлана, я заміжня, у нас з чоловіком є ​​шестирічна дочка. Батьки мого чоловіка живуть на узбережжі моря. Цього року чоловік умовив мене поїхати до його батьків на машині. Я не була в захваті від цієї ідеї, але все-таки погодилася. Вся справа в тому, що в цьому році у нас невеликі проблеми з грошима і поїхати кудись в інше місце ми собі не можемо дозволити.

Живемо ми з чоловіком в моїй двокімнатній квартирі. Вона дісталася мені від моєї бабусі. В кредит ми купили машину. Ну, а батьків чоловіка ми не бачили дуже давно. Вони до нас приїжджали два роки тому в гості і відтоді ми не бачилися.

Цього року все-таки ми вирішили поїхати на море до батьків чоловіка. Чоловік умовляв, дзвонила постійно свекруха.

– Внучці потрібно в морі купатися, щоб вона потім, коли настануть холоди, не хворіла. У нас і погода така гарна! І овочі, і фрукти свої є. Приїжджайте! Ми вам в кімнату окрему виділимо!

Я погодилася, і ось ми зібралися і виїхали до батьків чоловіка. Свекруха поселила нас в кімнаті, яку вона зазвичай здавала відпочивальникам. Поруч з цією кімнатою був свій туалет і свій душ. Був навіть окремий вхід. Нам було дуже зручно.

У перший день ми дуже втомилися. Тому ми просто поїли все, що нам дали і все. Свекруха приготувала багато смачної їжі: зварила борщ, приготувала картоплю пюре і рагу з м’ясом.

Ми погуляли біля моря, які знаходиться зовсім близько, а потім лягли спати. Вранці, коли ми прокинулися, свекруха запросила нас до столу. Я дуже хотіла приготувати омлет, але нам дали вчорашнє рагу. Коли ми прийшли з моря і сіли за обідній стіл, свекруха нам дала вчорашній борщ і вчорашнє рагу.

Вона сказала:

– Їжа вся ще хороша! Треба ж її доїдати! Не викидати ж!

На столі були і фрукти, і салат з капустою, і салат з огірків і помідорів. Але, правда, ось рагу пахло чимось неприємним, їсти його я не змогла.

– Так воно просто без кришки стояло в холодильнику, а так воно ще зовсім нічого! – сказала свекруха.

Увечері нас свекруха годувала пельменями і салатом, який залишився після обіду. На сніданок нам дали вчорашні пельмені – ті, які залишилися з вечері.

Коли свекрухи не було на кухні, я заглянула в холодильник. І мені тут не все стало зрозуміло. У холодильнику стояло дуже багато каструль і всі вони були без кришок, тому що з кришками вони просто не влазили на полички. У підсумку, всі запахи перемішувалися, і їжа мала неприємний запах.

Погодьтеся, не дуже приємно і смачно їсти сир, який пахне оселедцем. Я запропонувала Наталі Петрівні накривати каструлі фольгою або готувати менше, або перекладати їжу в контейнери або каструлі поменше. Але вона відмовилася від цього.

А потім я захотіла приготувати їжу сама. Свекрусі це дуже не сподобалося. Вона сказала:

– Я стільки років заміжня і ніхто ніколи на мою їжу не скаржився! Я не буду готувати три рази в день! У мене на це немає ні часу, ні сил! Я в своєму будинку і на свою кухню я нікого не пущу!

Коли ми пішли гуляти з чоловіком і донькою, я сказала чоловікові про те, що я не можу їсти їжу з неприємним запахом. Чоловік пообіцяв поговорити зі своєю мамою.

Вранці свекруха дозволила мені зварити кашу для всієї родини. В обід вона посмажила картоплі і приготувала окрошку. Увечері ми з чоловіком вирішили посмажити шашлик і купили м’ясо. Свекор дуже зрадів цьому, а свекруха була незадоволена.

– Ви ж приїхали до нас тому, що у вас важко з грошима. У мене є курка в морозилці. Можна було її розморозити і посмажити. А хто взагалі буде доїдати картоплю і окрошку?

Ми зробили шашлики і чудово повечеряли. А вранці свекруха нас нагодувала холодником і вчорашньої смаженою картоплею, яка в холодильнику стояла знову нічим не накрита і мала дуже специфічний, неприємний запах. Ми навіть толком нічого не змогли з’їсти.

Коли ми пішли на море, то перед цим зайшли в кафе. Коли свекруха про це дізналася, вона дуже на нас образилася.

– Навіщо ви витрачаєте гроші? – запитала Наталя Петрівна, коли ми відмовилися їсти вчорашню окрошку, але правда, вже з картоплею пюре.

– Розумієш, мамо, гроші на їжу у нас є. Давай, моя дружина готуватиме? Тобі ж буде легше!

– Ніхто на моїй кухні готувати не буде, і припиніть витрачати гроші і купувати продукти! Не ображайте мене!

Чим же ми її образили? Ми просто не можемо їсти, те, що вона готує.

– Коли ми до вас приїжджали, ми їли те, що готувала ти і ніяких претензій не пред’являли! Я не рвалася готувати на твоїй кухні! Не намагалася довести тобі, що ти готуєш гірше за мене!

Я теж нікому нічого не збиралася доводити, але я не стала сперечатися зі свекрухою. Я просто вмовила чоловіка виїхати раніше. Замість запланованого двотижневого відпочинку, ми пожили у свекрів всього лише тиждень. А потім чоловік організував дзвінок з роботи і терміновий виклик на роботу. Ми зібралися і поїхали.

Я була дуже щасливою. Я знала, що більше ніколи не погоджуся на відпочинок у батьків чоловіка.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page