Мої батьки ніколи не святкували ні Новий рік, ні Різдво. Вони взагалі не любили свята і не відзначали їх.
– Навіщо це треба? Ялинка осипеться, пожовтіє, тільки гроші викинемо, – завжди говорила моя мама у відповідь на питання, чому ми не ставимо ялинку, – а вранці вставати рано, толку телевізор дивитись усю ніч?
Жили ми небагато, батьки рахували кожну копійку. Я все це розуміла і намагалася ще раз нічого не просити. Все змінилося коли я виросла і почала жити самостійно, я зрозуміла, що мені подобається святкувати, прикрашати оселю, готувати святкові страви, запрошувати гостей.
Коли я почала зустрічатися зі своїм майбутнім чоловіком, незадовго до новорічних свят він спитав, чи не хотіла б я зустріти Новий рік із його батьками. Вони нас запросили на всі канікули до себе.
Я погодилася і була дуже здивована, коли 31 грудня приїхала до будинку його батьків. У них все було так гарно, затишно та по-святковому, що в мене перехопило дух. У вітальні стояла велика гарна ялинка, по всьому будинку були розвішані гірлянди, мій майбутній свекор ходив по будинку в червоній шапці Діда Мороза і тим самим піднімав усім настрій.
Я тоді майже весь день провела на кухні з майбутньою свекрухою, ми нарізали салати та закуски під новорічні фільми. Для когось це здасться звичайним проведенням часу напередодні Нового року, але для мене така сімейна і святкова атмосфера здавалася справжньою казкою.
Ми тоді провели у батьків чоловіка усі новорічні свята. Новий рік зустріли вчотирьох, а на Різдво зібралася велика компанія родичів, прийшли бабусі, дідусі та хрещені чоловіки. Все це було так тепло, душевно та по-сімейному, що я твердо вирішила, коли в мене з’являться діти, я неодмінно створюю для них цю святкову атмосферу.
З того моменту минуло вже майже шість років, ми одружилися і в нас уже двоє дітей. Я обожнюю Новий рік та Різдво за можливість самій поринути в атмосферу чарівництва та створити цю казку для сина та дочки.
– Ой, та навіщо ти на це витрачаєшся? – каже моя мама щоразу, коли бачить, що я купую якісь новорічні прикраси.
А я пам’ятаю, як мені самій завжди хотілося, щоб удома було все ошатно прикрашене, щоб усім разом сісти за новорічний стіл, але у відповідь я чула лише те, що це все нісенітниця і це нікому не треба.
Цього року батьки чоловіка запросили нас з онуками зустріти Новий рік із ними, а на Різдво та Старий Новий рік діти хотіли вивчити колядки та піти до сусідів колядувати. Дізнавшись, що онуки поїдуть на всі канікули до батьків чоловіка, моя мама почала ображатися.
– Хоч би раз до нас на свято привезли дітей! А то весь час туди онуків возите, а до нас жодного разу, – висловлювала мені мама по телефону.
– Мамо, то ви ні Новий рік, ні Різдво ніяк не відзначаєте, а діти чекають свята, – пояснила я.
Коли вона нарешті зрозуміла, що ми вже вирішили, що поїдемо з дітьми до батьків чоловіка, образилася і тепер навіть не відповідає на мої дзвінки.
Ми святкували Різдво у свекрів, тому що для дітей хочеться зробити максимально красиво і по-сімейному, щоб у них залишилися теплі спогади з дитинства про це свято.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
