fbpx
Життєві історії
Це сталося, коли дружина поїхала без мене на все літо в село до мами. Я тоді працював і мене з роботи не відпускали. А Оля там зустріла своє шкільне кохання. Через шість років вона мені повідомила, що наша донька мені не рідна

З дружиною я жив добре, поки вона мені не зізналася, що наша шестирічна донька не є моєю рідною дитиною. Оля вирішила мені зізнатися, що біологічний батько Діанки вирішив нагадати про себе, тому дружина випередила його і сама у всьому зізналася.

Сказати, що я був ошелешений, це нічого не сказати. Свого часу дивився багато передач по телевізору про саме такі ситуації, але ніколи не думав, що це торкнеться і мене. Ми з друзями обговорювали ці передачі і говорили, що зраджений чоловік має кинути цю сім’ю і думати про те, щоб народити своїх дітей, якщо таких ще немає.

Все-таки в чоловічому колективі не прийнято виховувати чуже потомство. Ми сприймаємо таких людей як безхарактерних, не готових до реального життя, але готових залізти під каблук і виховувати чуже потомство.

А тепер ця неприємна ситуація склалася в моєму житті. Я завжди був впевнений, що це моя дитина, тому що дружині просто ніколи було мені зраджувати. Але це сталося, коли дружина поїхала без мене на все літо в село до мами. Я тоді працював і мене з роботи не відпускали. А Оля там зустріла своє шкільне кохання, ось і вся історія.

А тепер справжній батько хоче спілкуватися з дочкою. Дитина, природно, нічого не знає і досі вважає мене своїм батьком.

З Олею я все давно вирішив і більше не сприймаю її як свою дружину. Я подав документи на розлучення, і я з’їхав в перший тиждень після того, як про це дізнався. Жити під одним дахом з людиною, яка брехала тобі протягом шести років, для мене неприйнятно.

Однак я так і не вирішив, що мені робити з дитиною. З одного боку, я не зобов’язаний виховувати чужу дитину і вона, по суті, для мене ніхто, але за ці роки я навіть думки не припускав, що дитина не моя, ми один до одного сильно прив’язалися, я її сильно люблю і я сприймаю її, як свою, рідну.

Але думки про те, що це не моя дитина, ніколи не покинуть мене. Я бачу в цій людині лише молоду особу, яку виховував весь цей час. І я не проти продовжити з нею спілкування, проте я ніколи не зможу любити її так, нібито це моя дочка. Більш того, мені невідомо як вона відреагує, коли дізнається, що я їй не рідний.

Тому як саме буде виглядати наше спілкування в майбутньому, я передбачити не можу.

Звичайно, якщо я зараз піду, то років через десять вона навряд чи мене згадає. Адже потрібно розуміти, що це шестирічна дитина. Цей вчинок буде дуже некрасивий по відношенню до дочки і їй буде важко. І моїй дружині буде важко, вона не хоче розлучення, але я пробачити її не зможу ніколи.

Я як подумаю про  те, що шість років вона мене обманювала, аж дух перехоплює. Я від дружини такого не чекав. Дуже прикро, словами не передати мій стан.

Зараз я поїхав на місяць до себе додому, сподіваюся, хоча б мій батько підкаже що мені робити в такій важкій ситуації. Мені завжди допомагали його поради, бо вперше в житті я абсолютно не знаю, що мені робити.

Фото ілюстративне – diary.

facebook