Виростив і виховав мене батько. Свою матір я взагалі не пам’ятаю і практично ніколи про неї не чув. Коли я запитував у батька про матір, він різко міняв тему і давав мені зрозуміти, щоб я більше не зачіпав цієї теми. Мені, звичайно, було цікаво хто ця жінка. Але з батьком свариться я не хотів.
Стосунки з батьком були теж не як у всіх дітей. Він відмінно справлявся зі своїми обов’язками: нагодувати, одягнути, взути, допомогти з навчанням. Але це були такі речі, які, в принципі, дитині особливо і не цікаві. Але що стосується чогось більшого, то батька немов не було – він вперто ігнорував мене, не приділяв мені увагу, не грався зі мною. Здавалося, що батькові взагалі на мене байдуже. Будучи ще зовсім маленьким хлопчиком, до мене в голову закралася думка, що батько мене не зовсім любить. Він не виявляв мені знаки своєї нелюбові, але я добре бачив і розумів, що любов’ю тут і не пахне. Історії про його байдужість до мене я можу розповідати довго й дуже довго.
Мій випускний шкільний вечір. Він просто дав мені грошей, щоб я купив собі одяг і все. Він навіть не привітав мене і навіть не прийшов на мене подивитися.
Час йшов. Я познайомився з дівчиною і закохався, ось вже наше весілля. На весіллі було багато гостей, але не було мого батька, він просто не прийшов. Хоча ми йому неодноразово дзвонили і писали. Коли в нас з’явилась дитина він навіть не привітав, не кажучи вже про те, щоб прийти в гості. Відправляли йому в інтернеті фотографії з його онуком, він навіть не дивився їх.
Один раз у мене на роботі був корпоративний вечір. Після якого мене немов прорвало. Я подзвонив йому і сказав все, що накопичилося за всі роки мого життя, висловив все, що було на душі. Що мені важко жилося всі ці роки і все тому подібне. Я не пам’ятаю, скільки я говорив, а вірніше кричав. Батько спокійно і терпляче все вислухав, і тихо сказав мені: “Я тобі не рідний батько”.
Виявилося, коли він одружився з моєю матір’ю то я вже у неї був. Потім вона залишила мене йому, а сама поїхала для пошуків кращого життя. Мій батько не став мене здавати в дитбудинок. Так я і залишився жити з ним.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел