fbpx
Життєві історії
Таке на касі побачиш рідко. Люди в черзі завмepлu в мepтвій тиші

Письменник Дірк-Олвер Ланге забігає на хвилиночку в супермаркет, щоб купити кави. Однак те, що сталося там запам’ятaється йому надовго.

«2, 18 євро», – сказала дівчина на касі, рахуючи вартість всіх продуктів бабусі. Джерело

Замість того, щоб дістати гаманець, покупниця полізла в кишеню, довго шукаючи в ньому, перебираючи дріб’язок. Витягнувши нарешті гору монет, вона відчула, як терпіння касира і ззаду стоячих покупців поступово добігає кінця.

Весь дріб’язок бабуся, не замислюючись, віддала дівчині на касі. Перерахувавши, та відповіла: «50 центів не вистачає».

«Це все, що у мене є», – відповіла бабуся. «Тоді Вам потрібно щось залишити». Жінка, поборовшись деякий час з вибором, невпевнено вказала на плитку шоколаду.

До того моменту моє серце вже майже розбилося вщент, і я дав касиру знак про те, що заплачу за бабусю. Я непомітно простягнув дівчині 50 євро, на пальцях пояснивши, що здачу вона повинна дати старенькій.

Слава Богу, касирка виявилася тямущою – швидко все зрозуміла. Витягнувши чек, вона віддала бабусі солідну здачу зі словами: «Велике спасибі, всі оплачено».

Читайте також:  Діти – це каpма батьків. Глибока стаття письменника-езoтерика Дениса Захарова

Люди позаду мене стояли в приголомшеній тиші чи то з відкритим ротом, чи з виряченими очима – точно не розгледів.

Для мене було важливо не збентежити бабусю, даючи їй гроші безпосередньо. Я хотів, щоб вона знову відчула, що може багато чого собі дозволити, як, напевно, раніше.

Зі сльозами на очах бабуся запитала: «Ти хороша людина, можна я тебе обійму разок?» «Із задоволенням», – відповів я.

Вона взяла свої продукти і попрямувала до виходу, знову посміхнувшись мені і подякувавши. «Не могли б Ви зробити мені послугу?» – запитав я.

Трохи здивувавшись, вона відповіла питанням на питання: «Але як я можу зробити тобі послугу?»

«Будь ласка, йдіть знову в супермаркет і купіть собі все, що побажаєте. Так Ви зробите мене щасливішим », – сказав я, посміхнувшись.

Бабуся кивнула, і я побажав їй приємного дня. Виходячи на вулицю, я побачив, як вона знову зайшла в супермаркет. Неймовірне відчуття.

Зробивши собі заповітну каву, я весь ранок думав про ту зустріч. Я був так вдячний долі, яка змусила мене забігти тоді в супермаркет. Для мене це «подія» обернулося чимось особливим, добрим, позитивним. Спасибі тобі, бабуся.

Чудовий день!

Майже півмільйона людей в Німеччині вже прочитали цей лист. Його особливість – опис того почуття, що виникає всередині, коли ми робимо щось неймовірно добре. Можливо, саме воно і здатне робити нас щасливими кожен день.

Якщо ви теж схвильовані вчинком автора, поділіться цією історією із своїми друзями!

Читайте також: Ось що зрозуміла про бабусь … Це дивовижно!

Related Post

facebook