fbpx

Так важко на душі у Михайла ще ніколи не було, не знав, як має дружині в усьому зізнатися. Тим часом Ніна відпускати Михайла не хотіла, писала йому, щоб приїжджав, що вона любить і чекає на нього. Наважився таки Михайло на серйозну розмову з дружиною, розповів правду їй. Ганна нічого не відповіла, що їй подумати треба. А на ранок вона сказала чоловікові, що досить з нього тих заробітків

Михайло все життя жив заради своєї сім’ї. Одружилися вони з Ганнусею молодими, нічого за душею у них не було.

Спочатку Михайло дружину додому привів, але батьків відразу попередив, що це ненадовго, поки він свою хату не збудує.

Став Михайло з іншими чоловіками на заробітки їздити, щоб швидше грошей заробити на будинок.

Первістка йому кохана Ганнуся народила, як він на роботі був.

Приїхав додому, а у нього син. Сльози набігли на очі щасливого батька, Михайло пообіцяв дружині, що ще більше зароблятиме, аби вона з синочком пошвидше свій куточок мали.

Справився з завданням Михайло доволі швидко – за 4 роки вони вже в своїй хаті жили. Там і другий синочок народився.

Ганна виявилася чудовою господинею, квітів навколо дому насадила, щоб він ще кращим був.

В хаті завжди чистота, на подвір’ї порядок, город як картинка, та й на столі ніколи порожньо не було.

Хоч хата своя вже була, та на заробітки Михайло не припинив їздити, бо хотів, щоб у його синочків було все найкраще.

Одного разу довелося затриматися йому на роботі надовше, і в цей час до нього місцева красуня стала заходити. Закохався Михайло, заради Ніни навіть хотів з сім’ї піти.

А коли додому приїхав, подивився на своїх синочків, на дружину кохану, на дім, який він так важко будував – і за голову схопився! Це ж він сам міг зруйнувати все своїми руками!

Так важко на душі у Михайла ще ніколи не було. Ходив чорніше чорної хмари, і не знав, як має дружині в усьому зізнатися. Та й чи пробачить вона його?

Тим часом Ніна відпускати Михайла не хотіла, писала йому, щоб приїжджав, що вона любить і чекає на нього.

Наважився таки Михайло на серйозну розмову з дружиною.

– Ганнусю, нам поговорити треба, – сумно почав Михайло. – Я гріх маю перед тобою, не знаю, чи пробачиш. Але тебе одну люблю, і ніколи ні на кого не проміняю.

Ганна нічого не відповіла, очі, які плакали, все самі сказали. Відповіла, що їй подумати треба.

А на ранок вона сказала чоловікові, що досить з нього тих заробітків. Будинок у них уже є, а вдома робота теж завжди знайдеться.

Прожили Михайло з Ганною багато років разом, синів одружили, внуків дочекали.

До цієї теми більше ніколи не поверталися, бо не хотіли ворушити старе.

В житті, як на довгій ниві – все може бути. Та тільки щастя в наших руках! Зберегти сім’ю – то велика мудрість.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page