В один із звичайних осінніх днів мені прийшло повідомлення в соцмережі, що якийсь Артем пролайкав мої фотки. Я зайшла на сторінку, його обличчя здалося мені знайоме, але особисто знайомі ми не були. За матеріалами
Через пару днів він мені написав і виявилося, що це хлопець з мого міста. У дитинстві ми навіть жили в одному дворі, тому він і здався мені знайомим.
Так слово за слово, зав’язався цікавий діалог. Через деякий час ми зустрілися і виявилося, що він вчиться у військовому університеті і зараз у відпустці.
Мене це не збентежило, тому що хлопець подобався, а відстань для мене не грала великої ролі. Таким чином, ми почали зустрічатися. Його відпустка закінчилася і він поїхав на навчання.
Так і пролетів рік. Я частенько їздила до нього, хоча дорога не близька – 170км. Він був дуже ревнивий, та й я не відставала. Я боялася, що він буде ходити до дівчат лeгкої повeдінки.
Він боявся, що я буду гуляти з іншими хлопцями. Звідси випливало і багато свaрок. Одного разу я побачила коментар якоїсь дівчини у нього під світлиною, не звернула уваги, проте через деякий час він зник.
Я на пам’ять знайшла у нього в підписниках цю дівчину, профіль був закритий. Звичайно ж, з лівого аккаунта я підписалася на неї. І що ж там було?
Фотки з моїм хлопцем! Я трохи занепокоїлася. Але ця дівчина була років на 5-7 старша хлопця і тим більше вже з дитиною. Я все ж запитала у свого хлопця про неї.
Виявилося, це його двоюрідна сестра. Але щось все одно не давало мені спокою, я не перестала моніторити її сторінку.
Фотки мого улюбленого і його «сестри» були дуже дивними, я б сказала надто близькими… Через знайомих я дізналася, що вони не родичі і ніколи не були ними. У чому ж тоді справа?
Як я дізналася, він зустрічався з цією дівчиною для задoволення свoїх потpеб в місті, де навчався.
Як він сказав, це нічого не означає, всього лише тимчасовий замiнник. Я такого терпіти не могла, тому ми відразу ж розлучилися.
Він ще довго намагався мене повернути, але я не терплю обман ні в якому вигляді. Ось так і закінчилися мої дворічні стосунки.
Я навіть не шкодую, тому що все що нe трапляється, все на краще!
Правда ж?