op

Не можу я її ось так просто вигнати. Ну і що, що мама мені все залишила? І не важливо, що Марта не завжди себе добре поводила, – думала

Олена і Сергій навчалися в одному університеті, на магістратурі філології. Вони бачилися щодня, сиділи на парах у сусідніх рядах, обговорювали книжки після занять і часом випадково поверталися разом

Ганна повернулася з Іспанії після шістнадцяти років важкої праці. Виносила чуже сміття, витирала пил, готувала, годувала чужих дітей, а у вільний час – плакала за своїми. Вона поїхала,

Коли в селі починали достигати яблука, всі знали – Спас недалеко. У повітрі витало щось особливе: запах стиглих груш, меду та свіжоспечених пирогів. Сонце вже не палило, як

Марія Петрівна мала дві найбільші цінності в житті: хату, яку з чоловіком збудували ще в молодості, і двох доньок – Галю та Оксану. Її чоловік Микола помер десять

Коли Ігор пішов із сім’ї, синові було лише шість. Малий Андрій тоді стояв на підвіконні й кричав: «Тату, не йди!», а той лише відвернувся, аби не бачити ці

Аня вийшла заміж з великої любові. Сергій і Аня уже були достатньо зрілими особистостями, обом за 30, і закохатися в цьому віці було неабиякою удачею. Сергій був на

– А що це ти тут посадила? – запитала Олена Сергіївна, стоячи з лійкою посеред квітника. – Це ж мальви? У них коріння слабке, їх треба далі від

Іван та Остап були друзями ще з дитинства. Вони разом росли: у пісочниці будували замки, в лісі шукали гриби, у річці ловили рибу. І зовні вони теж були

У селі Марію люди називали її «Маруся-лелечиха», бо біля її хати щовесни оселялись лелеки. Вони повертались до свого гнізда – як і вона колись поверталась з заробітків до