Максим би ще довго губився в здогадках, але тут до магазину під’їхала автівка, і з неї вийшла Галина. Чоловік аж очі протер, бо вона була зовсім не схожою на ту Галину, з якою він розлучився. Як вона могла так змінитися всього за 8 років? Максим не міг збагнути, звідки у Галини гроші, але відповідь прийшла сама собою, коли з машини вийшов їхній син
Максим йшов по знайомій вулиці, і раптом побачив новий магазин, який раніше він тут ніколи не бачив. Він би так і далі пройшов повз, але його увагу привернула
Додому я їхала без особливих очікувань. І доньці, і сину я про свій приїзд повідомила, для годиться, але ні на що не сподівалася. Виходжу я з буса і бачу, що по подвір’ї син ходить, підбіг до мене, розцілував, став з сумками допомагати. А невістка в хаті порається, стіл накриває. Я спочатку навіть не зрозуміла, що відбувається. Бачу – в хаті чистота, Люся всюди навела лад і порядок. А на столі – мої улюблені страви, навіть огірочки малосольні зробила невістка для мене, бо знає, що я їх дуже люблю. Такого прийому я аж ніяк не очікувала, донька з сином мене дуже здивували
– Знаєш, Лідо, не права ти була. Діти таки мене здивували, і про гроші ніхто жодного слова і не запитав, – кажу я по телефону своїй подрузі, яка
Днями діти мені зробили сюрприз, оголосили, що дві мої онуки збираються заміж виходити. Майже одночасно. Отож, діти чекають від мене на фінансову допомогу, адже самі вони весілля вони не потягнуть. За грошима прийшла і одна донька, і друга. Вони знають, що я з собою гроші привезла, тому вважають, що я, як бабуся-заробітчанка, маю оплатити внукам весілля. І нікого не цікавить, де я житиму, і за які гроші, коли повернуся з Італії
– Не зважай на них, Світлано. Діти є діти, ще ні одна заробітчанка своїм дітям не вгодила. А ти про себе думай, бо старість не за горами, не
Я народила сина, після декрету вийшла на роботу, і весь час працювала, ніколи у чоловіка на шиї не сиділа. До того ж, уся домашня робота була на мені. Добре, що хоч із свекрухою у мене склалися нормальні стосунки. Але вона часто хворіла, і я намагалася не переобтяжувати її роботою. З чоловіком наче теж все було добре, принаймні, спочатку. Але потім Валерій відчув себе господарем, і став качати права
– Я собі точно кращу знайду, а от що ти робитимеш тоді? – вкотре повторив мій чоловік. А мені від цих його слів так прикро, що словами не
Рік тому я була вимушена шукати іншу роботу, бо не стало синьйора, якого я доглядала. Так я потрапила в сім’ю Альберто, бо мала доглядати його маму. Італієць спочатку придивлявся до мене, а потім зробив пропозицію. Наміри у нього більш, ніж серйозні, але проблема в тому, що якщо я погоджуся на його пропозицію, то своїх грошей у мене не буде, адже я нічого не зароблятиму. Це розумію я, і це добре розуміють мої діти, які мали великі плани щодо моїх заробітків
– То ти вже вирішила, Галино, що робитимеш? – питає мене Ольга, така ж заробітчанка, як і я. – Важко мені, Ольго, – кажу. – Бо ж йдеться
В Італії, можна сказати, мені дуже пощастило. В мене закохався справжній італійський мільйонер, і запропонував мені виходити за нього заміж. Роберто був на 25 років старшим за мене, і мене така різниця у віці дещо бентежила, тому я не відразу погодилася вийти за нього заміж. Та італієць був наполегливим, він до мене ставився з величезною турботою і увагою, так що в підсумку, я здалася і погодилася. Відтоді я стала італійською синьйорою
– Я ж тобі вже сказала, що будинок – мій, і переписувати його ні на кого я не збираюся. Ти живи в ньому скільки завгодно, але на тебе
Мало того, що чоловік пішов від мене, він ще й усі наші заощадження забрав. Я залишилася без даху над головою та без грошей. Ситуація ускладнювалася тим, що сама я не місцева, до того ж, сирота, бо батьків моїх рано не стало. Тому, після того, як чоловік кинув мене, я ні від кого не чекала допомоги, а просто не уявляла, як мені жити далі. Але одного разу в мої двері подзвонила свекруха
– Я приїхала по свою онучку, – заявила мені свекруха. Я дивлюся на неї, бо не розумію, чого вона в неділю з самого ранку до мене прийшла, невже
Через три місяці нашого знайомства ми одружилися. Тоді моя мама плакала, просила мене почекати, бо вона вважала, що за такий короткий термін неможливо пізнати людину. Та я була закохана, тому не чула її, і не сприймала її порад. Спочатку у нас було все добре. Орест був дуже дбайливим, ніжним, уважним. У всьому мені помагав. Я літала від щастя, і була впевнена, що мені дістався найкращий чоловік в світі. А потім почалося, і робив все чоловік поступово
– Маринко, ти хороша, а мій Орест не той, за кого себе видає, так що будь обережна, – попередила мене мама мого майбутнього нареченого, коли я прийшла до
Додому я повертатися не поспішала, там на мене ніхто не чекав. А в Італії я вже і друзів знайшла, і робота у мене була, тож я вирішила ще залишитися. Донька мене підтримала, і сказала, що буде мій будинок розбудовувати і до ладу приводити, поки я за кордоном, щоб я мала куди повернутися. Потім якось донька мені проговорилася, що вона найняла одного чоловіка, так би мовити, бригадира, і він їй допомагає. Звідкіля ж я знала, що мова йде про мого колишнього чоловіка
Про свій приїзд з Італії я доньку попередила заздалегідь, і тому не розумію, як могло таке трапитися, що вдома я застала свого колишнього чоловіка. Сказати, що я була
Поки я старалася забезпечити нашу дитину, мій чоловік став ходити до іншої жінки. Я б про це і не дізналася, але мені почали телефонувати знайомі з села, і м’яко натякати, щоб я поверталася, бо інакше можу втратити чоловіка. Я приїхала додому без попередження, і застала іншу жінку у нас вдома. Сцен я не влаштовувала, а просто зібрала йому речі, і сказала, що я його не тримаю
– Може, мамо, в чомусь ти і права, але зрозумій і мене: ти – моя мама, а він – мій батько. Я вас обох люблю, і не можу

You cannot copy content of this page