op

– Синочку, я тобі тут усього домашнього приготувала, приїдь, забери, – телефоную я Сашкові. Знаю, що він постійно зайнятий, але ж у нього машина, а до нас на

– І довго ще я буду так стояти з валізами в коридорі? Може, нарешті, впустиш? – каже Петро і благально дивиться на свою дружину Софію. Не минуло і

В неділю з самого ранку нам зателефонувала свекруха і стала плакати, мій чоловік спросоння спочатку навіть не зрозумів, що сталося, бо з сумбурної розповіді свекрухи було зрозуміло лише

Свою колишню свекруху я аж ніяк не сподівалася побачити, але вона сама мене знайшла, бо мала до мене прохання. – Лізо, пробач мене, якщо зможеш. Я знаю, що

– Ти, Лесю, не добре робиш, бо обом дітям треба однаково давати. Тому Наталка ображається на тебе справедливо, – каже мені моя сваха Люба. Ми з нею живемо

– То скільки ви кажете вам років? – запитав лікар. – 45, – відповідаю. – Ну що ж, вітаю. У вас буде дитина. Сподіваюся, ви раді. Я просто

– І що мені тепер робити? Ти ж знаєш, що мені нема куди йти. А дитина? Ти про сина подумав? – намагалася я впросити чоловіка не робити помилки,

У мене є двоє дітей: дочка та син. У сина мого все склалося добре у житті. Він знайшов собі гарну дружину, дітки у них чудові. Є гарна робота

Коли я їхала за кордон на заробітки, то розуміла, що їду надовго, тому що хотілося щось заробити, адже у мене нічого не було, крім моєї двокімнатної квартири. Я

– І що ти, Раїсо, тепер думаєш робити? Як жити збираєшся? – питає мене сестра, до якої я прийшла першої, щоб розповісти про все, що сталося. – Сама