Живуть в будинку свекри майже весь рік. Але іноді приїжджають у квартиру. Взимку іноді живуть там. Не знаю, навіщо, адже в будинку все є. А на ділянці чого тільки немає! Клумби, троянди, доріжки, фонтанчик, ставок, гойдалки, басейн для наших дітей поставили. Діти дуже люблять туди їздити. Ще є кілька ягідних кущів, свекруха любить варити з них варення, яблуня стара і слива кислюща від попередніх господарів залишилися. Не знаю, чого вони її не зрубають. Ну то таке. Словом, жити там затишно і добре. Питання: навіщо їм квартира? Я прошу, щоб вони нам її віддали, а вони мовчать, ніби й не чують, – якось стала Ліна скаржитися подрузі на батьків чоловіка
Іноді здається, що життя — це постійна робота за простір. Як знайти баланс між тим, що хочеться, і тим, що є, коли від тебе залежить не тільки твоє
А чи не хочеш ти, мамо, перебратися до нас жити? Будинок, який ми побудуємо, великий буде, місця всім вистачить! І ти ж завжди хотіла жити десь за містом? Якось не по-людськи виходить, що донька і внуки в тебе є, а живеш ти сама, – якось подзвонила Марії донька. – Та я вже звикла, Олю. Багато людей так на старості років живуть, щоб не заважати дітям. Я сама собі господиня: сама поклала – сама взяла, це, знаєш, теж багато чого варте! Тож не хвилюйся, доню, нормально я живу, ні на що не скаржуся, – відповіла мати. Доньці це не сподобалося зовсім
Марія Іванівна завжди вважала себе сильною жінкою. Вона виросла в часи, коли самостійність і прагнення до стабільності були важливими як ніколи. Та ось і вона, уже в шістдесят
Коли ми з Олегом одружилися, то стали допомагати його дітям, так як своїх у нас не було. Ми купували їм одяг, продукти і кошти частенько пересилали. Згодом перша дружина Олега розлучилася зі своїм чоловіком і несподівано прийшла до нас з дивною розмовою
З Олегом ми вже 10 років живемо у шлюбі. Виходила заміж я пізно, на той час мені вже було 28 років. Мій чоловік на п’ять років старший за
Як хочеться до моря! Діти так просять відпустку, а грошей, як завжди, немає. Сама біля моря живе, а нас жодного разу не запросила – якось не по-людськи зовсім, – скаржилася на Тамару її сестра. Тамара спочатку задумалася, мовляв, перед родиною не зручно, варто було б запросити, але зрозуміла, що це не правильно і вчинила по-іншому
У шістдесят три роки Тамара вперше за довгий час не прокинулася від будильника, а від співу чайки під вікном, від теплого сонця, що лоскотало обличчя. Вона розплющила очі
Була субота, коли Софія до мами приїхала консервацію взяти. Зайшла в погріб, а там банок 50. – Мамо, мені стільки не потрібно. Я ж стільки не з’їм сама. Може, частину залишимо тут? Ти ж могла б щось продати, щоб мати на хліб або роздати сусідам. – Ах, Софійко, я ж для тебе так старалася! Цілими ночами не спала, все консервувала, кожну баночку з любов’ю підписувала. Думала, донечка зрадіє, а ти не хочеш брати. Невже тобі не потрібна праця моя
П’ятдесят банок. Так виглядав черговий “подарунок” від мами Софії. Смішно, але ще вчора вона рахувала не зарплату, а хвилини до дедлайну на роботі. А тепер стояла серед кухні,
Одного разу я вийшла з під’їзду, як до мене підбігла сусідка: – Доброго ранку, Марічко! Я чула, ви вчора щось про мене говорили? Що, я щось недобре роблю? Ви знаєте, я була про вас кращої думки! Сусідка ображена пішла, навіть не договоривши. Я нічого не могла зрозуміти, хоча, дійсно, про тітку Зіну я вчора зі свекрухою говорила лише
Свого часу, коли я виходила заміж за Сашка, мені здавалося, що найбільші труднощі вже позаду: весілля відгуляли, свого житла не мали, правда, але жити з його мамою —
Мені виповнилося 49 років, коли Олег мене покликав заміж. Я повірити не могла, що ще знайду своє жіноче щастя, адже моє життя крутилося навколо доньки, онуків і зятя. Я відразу погодилася, й ми стали думати, де жити будемо, адже Олег мій жив з літньою мамою, а я не хочу більше свекрухи. Досить з мене і однієї вже
Скажу чесно: я думала, що в сорок дев’ять років моя душа хіба що здригнеться від запаху свіжої смачної випічки чи дитячого сміху, але точно не від знайомства з
Коли мій син розлучився, я намагалася, понад усе, зберегти дуже добрі стосунки зі своєю невісткою. Але й часу багато не минуло після розлучення, як Світлана знову вийшла заміж. Ми та вся наша родина дуже здивовані були, що вона так швидко стала нове життя собі будувати. А чоловік у неї виявився багатим і життя її дуже змінилося
Скажу чесно, я ніколи не думала, що таке станеться в моєму житті. Наче живеш не своїм життям, а життям свого сина, адже постійно думаєш про нього, хочеш, щоб
Ми з дружиною зібралися поїхати на море в Одесу, вже житло забронювали, оплатили, сплановано все. А потім вирішили розповісти про все тещі – досі дуже шкодуємо про це
Життя буває дуже непередбачуваним, спланувати щось важко і непросто рухатися в одній колії. Нас на кожному кроці можуть чекати якісь перешкоди, якісь зміни чи новини, які нам доводиться
Світлано! Мама каже, що борщ треба варити смачніший. І сала в нього більше кидати, щоб він наваристим був. А ще ти мілко треш моркву і погано прасуєш мої сорочки. Світлана була засмучена, бо розуміла, що чоловік після роботи до мами забігав, адже говорив точно її словами. Вона завжди добре ставилася до матері чоловіка, коли вона далеко жила, але тепер свекруха переїхала до них ближче
Цілих 17 років Світлана жила у своєму тихому світі: Дмитро, діти, дім — все було так злагоджено, що навіть сусіди казали: «Ви як з казки якоїсь». Але, виявляється,

You cannot copy content of this page