Oks

Мене звуть Олена, і моє життя почалося з порожнечі, яку моїй матері, Ганні, довелося заповнювати поодинці. Мені було всього два роки, коли батько, Ігор, залишив нас. Пам’ять про

Марія завжди мріяла про велику і дружню родину, про затишок, де панує взаємна повага. Коли вона виходила заміж за свого коханого Петра, вона щиро вірила, що стане не

— Артеме, Леонідові вже абсолютно неможливо ходити у цій курточці, вона вся розійшлася по швах. Я замовила нову в інтернеті, сьогодні ввечері маю її забрати і, відповідно, оплатити.

Село невеличке на заході України було оповите густим, вологим туманом щоразу, коли Віра прощалася з ним. Вона залишала рідну землю, своїх дорослих дітей та ще зовсім малих онуків,

Холод. Він не просто наповнював хату, він заполонив усе, осідав у старих меблях і застигав у тиші. Іван Петрович прокинувся до світанку не від будильника, а від знайомого,

Сестри Ольга та Ірина були схожі, як дві краплі роси в одному саду, але їхні життєві шляхи розійшлися, як ріки, що течуть у різні моря. Їхньою спільною точкою

Світлана пам’ятала, як пахне в маминій хаті: сухими травами, теплим хлібом і легким димом з печі. Це був запах її дитинства, її коріння. Але тепер, коли вона приїжджала

Оксана стояла на вузькому балконі своєї орендованої кімнати у Вероні, вдихаючи густий, просочений ароматами свіжої випічки та вологого каменю, вечірній вітер. Над дахами старих, потемнілих від часу будівель,

— Марино, у вас є щось швидке, щоб перекусити? — поспіхом запитала Юлія. — Я просто неймовірно голодна! І мені треба встигнути за день усе. Сьогодні ж свято.

Ірина, безсумнівно, усвідомлювала, що рано чи пізно вихід із декретної відпустки стане неминучим етапом. Але вона вперто уникала цих думок, адже її повсякденне життя було наповнене турботами до