Oks

Я просто сидів у кріслі, дивлячись у порожнечу. За вікном йшов дощ, але я не відчував його холоду. Мої думки були далеко, у моїй сім’ї, у моїй проблемі.

Всі ми прагнемо кращого життя, думаємо, що подарунок — це завжди щось приємне, те, що приносить радість і відчуття підтримки. Ми віримо, що якщо є любов і взаєморозуміння,

Я чомусь й досі відчуваю гіркий присмак великого розчарування, коли згадую про це. Я вважаю, що моя дочка просто не має права ось так взяти і забути про

Кожен з нас колись мріяв про казкове щире кохання, те саме, що стає основою для щасливого життя. Я вірно тримала цю мрію, плекаючи її в серці, аж поки

Я сиділа в своєму великому та просторому кабінеті й дивилася у вікно. Дощ, що розпочався ще вранці, не переставав. Великі, важкі краплі стікали по склу, як мої сльози.

Я довго сиділа на своєму зручному дивані у нашій затишній вітальні, дивлячись на фотографію на стіні. Яскрава, дуже щаслива та усміхнена я, мій чоловік Микола, і наші двоє

Мій дім завжди був моєю фортецею, це мій рідний куточок, де я, які б труднощі не спіткали мене, почувалася наче в казці. Великий, цегляний, з високим парканом, що

Я сиділа на ґанку будинку свого сина, дивлячись на великий і яскравий квітник. Ті квіти, які я завжди любила, тепер здавалися чужими. Я відчувала себе чужою у свого

Ганна Петрівна сиділа на кухні своєї старенької квартири, в руках тримала незаповнений аркуш і думала про те, що цей крок може змінити все її життя і не знала,

В мене вже руки просто опускаються, коли я дивлюсь на свій старий гаманець і згадую, що залишилася без нічого. Без грошей, без спокою, без можливості купити навіть щось